Більше 5 років тому Костянтин Блажевих разом із своєю сім’єю та двома собаками вимушено переїхав із окупованого Донецька.
У минулому економіст, зараз займається громадською діяльністю. У 2015 році чоловік став одним із засновників організації “Закарпаття-Донбас”. Це об’єднання допомагає переселенцям із окупованих територій почати життя на Закарпатті із чистого аркуша.
“Із 2015 року гостро стояла проблема гуманітарного харатеру: ми займалися збором продуктів харчування та одягу. Також допомагали з житлом, здебільшого в його оренді”, – розповідає Костянтин Блажевич, голова правління ГО “Закарпаття-Донбас”.
Анжела Бабкіна, членкиня ГО “Закарпаття-Донбас” каже, що згодом, після переїзду, для людей найважливішим було відчути себе частиною громади.
“Ми зрозуміли, що гуманітарка – це шлях в нікуди, вона завжди комусь потрібна. Практично, якщо організація хоче розвиватися, тоді треба думати про такі напрямки роботи, які цікавлять. І нас цікавило саме громадське життя, – розповідає Анжела Бабкіна. – Ми усвідомлювали що, процес, який стосувався житлових питань, ми не зможемо вирішити, якщо не будемо частиною громади. Не тільки ми відчуватимемо себе частиною громади, а й, якщо громада буде розуміти, що ми вже є її частиною”.
Тетяна Хорошилова переїхала в Ужгород із Макіївки ще на початку бойових дій. У рідному місті працювала психологом. Переїхавши до Ужгорода, жінка відстоювала права переселенців та разом із командою намагалася покращити їхній побут. Зараз жінка працює у Закарпатському обласному центрі соціально-психологічної допомоги.
“Наша громадська організація робить усе для того, щоб внутрішньо переміщені особи, які обрали нові громади для себе, отримали можливість повністю адаптуватись, інтегруватись саме через наявність постійного житла в Ужгороді”, – зазначає Тетяна Хорошилова.
Зараз організація активно працює над тим аби в переселенців з’явилось власне житло. Два роки тому Ужгородська міська рада виділила землю під будівництво майбутньої дев’ятиповерхівки, в якій розміститься більше 50 сімей.
“Ми розуміли, що питання житла постане гостро, і буде стояти гостро. Спочатку міська рада виділила нам котельню, стару, під реконструкцію, для будівництва житлового будинку. Потім ми оформили землюв оренду. Тепер ми на цій землі зможемо побудувати дев’ятиповерховий будинок”, – говорить Костянтин Блажевич, голова правління ГО “Закарпаття-Донбас”.
Попри тугу за колишнім життям, зараз вони не уявляють свого майбутнього без вже такого рідного Закарпаття: “За все своє життя, якби я знала, що є таке місце, де мені так добре, то я вже, напевно, давно б переїхала. Ну, так ся стало, тож я вдома. За це я люблю Закарпаття”, – ділиться Тетяна Хорошилова.
Анжела Бабкіна розповідає: “В Ужгороді в мене відчуття спокою. І коли повертаюсь із якогось відрядження, то я завжди видихаю із думкою, що я вдома!”.
Цей матеріал представлений ГО «Закарпатське Вільне Медіа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Закарпатське Вільне Медіа» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.