Кремль використав Галину Пишняк з Міжгірщини, яка заради антиукраїнської пропаганди розповіла російським телеканалам про ніби-то розіп’ятого українськими націоналістами хлопчика.
Про дослідження незалежного російського телеканалу “Дождь” розповів закарпатський журналіст Ярослав Галас.
“Програма Fake News російського телеканалу «Дождь» відшукала «видатну» закарпатку Галину Пишняк.Саме вона в липні 2014-го розповіла на камеру російського «Первого», що особисто бачила, як на центральній площі Слов’янська українські військові привселюдно розіп’яли 3-річного хлопчика. Цю цинічну брехню називають найбільшим фейком війни на сході України, в який повірили мільйони росіян. А окремі з них після сюжету «Первого» навіть пішли добровольцями «защищать Донбасс от укров».
Посилання на сьогоднішнє відео «Дождя» – в першому коменті до цього посту. До речі, там уже багато цікавих коментарів від росіян, котрі дивляться цей телеканал…Як не прикро, Галя виявилася нашою – уродженкою закарпатського високогірного с. Сойми, що біля Міжгір’я. У 2000-х вона вийшла заміж за бійця «Беркуту» й поїхала на його батьківщину в Слов’янськ. З початком війни допомагала «ополченцам», серед котрих був і чоловік, а після вигнання бойовиків українською армією опинилася в Ростові серед «біженців».Через кілька днів після сюжету про розіп’ятого хлопчика я поїхав у Сойми й спілкувався з рідними Галі (посилання – в другому коменті до посту). Дуже хороші, приємні й працьовиті люди. Один із братів займався волонтерством – допомагав збирати кошти на бронежилети для наших військових. Усі вони були в шоці від дій своєї родички.
Після початку воєнних дій рідні пропонували Галі з сім’єю приїхати в Сойми й поселитися в них, на що почули: «Вы — бандеры проклятые, которых только душить, травить и на вилы поднимать!..»З тих пір про Галю нічого не було чути, і ось тепер журналісти «Дождя» розшукали її в зв’язку з новим фейком, який поширюють прокремлівські ЗМІ – про вбивство дитини на окупованій території з українського безпілотника.Як виявилося, Галя з сім’єю поселилася в невеличкому й депресивному селищі Голинки (рос. – Голынки) біля Смоленська, де мешкає всього близько трьох тисяч людей. Працює відеооператором на приватному охоронному підприємстві, її чоловік знайшов роботу там же. У 2019р. обоє отримали російське громадянство (для цього довелося звертатися в суд, бо спершу була відмова).
З родичами на Закарпатті Галя не спілкується зовсім, щоправда, дізналася від них через соцмережі, що нещодавно померла мама.
У своїй брехні 7 років тому Галя досі не зізнається. На репліку журналістки, що розіп’ятий хлопчик – вигадка, вона відповідає: «Неправда? Пусть будет неправда. Я не хочу ничего говорить – ни «да», ни отвергать, каждый имеет на свое право мнение!»
А через хвилину каже, що ця історія правда. І сусіди бачили, «но никто не скажет правду – люди боятся. Там сделано такое, как раньше НКВД. Ты пошел, написал на соседа, и ты не знаешь – тебя увезли…»Найцікавіше ж те, що вигадка про розіп’ятого хлопчика нічого хорошого Галі не дала.
«Я жалею, что рассказала, история обернулась в худшую сторону на мою семью. Меня очень травили, травля детей. Плохо, очень плохо к нам относятся за то, что мы из Украины. Не воспринимают нас, как за людей. Вали в свою Украину, вас здесь никто не ждал – если что. Хохлом сына называли, бандерой. Драка в школе была…»
Ось так верховинка із закарпатських Сойм, котра своїх рідних називала проклятими бандерами й котру цинічно використали російські пропагандисти, сама стала в російських Голинках бандерівкою, яку не сприймають як людину. Усе логічно…”, – написав Ярослав Галас на своїй сторінці у Фейсбук.