Звернення ужгородців до міської ради
До Ужгородської міської ради
Починаючи з 2014 року Україна перебуває у стані війни з Росією, а з 24 лютого 2022 року це стало очевидним для всього світу. Мета цієї війни – повернути Україну під владу Кремля, встановити над нею контроль, повернути її у імперське поле впливу. Російська імперія і Радянський Союз утримували контроль над Україною не тільки військово-політичними засобами, але також за допомогою культурної експансії.
Одним із інструментів творення спільного культурного простору був уніфікований реєстр власних назв, зокрема міст, областей, вулиць, скверів, площ тощо, що чітко маркував ареал так званого «російського/радянського світу», за який зараз активно бореться Кремль. Після 2014 року Україні вдалося реалізувати політику декомунізації, тобто частково відчистити нашарування комуністичних власних назв. На черзі наступний крок – дерусифікація/деколонізація.
Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору. Лев Толстой ніколи не був на Закарпатті і ніколи не писав про Ужгород, однак на його честь названо одну з центральних вулиць міста.
Ось список аналогічних назв вулиць та площ міста Ужгорода:
Анкудінова, Адмірала Нахімова, П. Багратіона, О. Бестужева-Рюміна, О. Бородіна, В. Верещагіна, Ю. Гагаріна, М. Глінки, О. Грибоєдова, Декабристів, М. Добролюбова, Д. Донського, Ф. Достоєвського, І. Крилова, М. Лермонтова, М. Ломоносова, О. Маресьєва, Д. Мендєлєєва, І. Мічуріна, О. Можайського, М. Мусоргського, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Павлова, О. Пушкіна, О. Радищева, С. Разіна, К. Рилєєва, М. Салтикова-Щедріна, І. Сєченова, О. Столєтова, В.Сурикова, К. Тімірязєва, Л. Толстого, І. Тургенєва, К. Ціолковського, П. Чайковського, Челюскінців, М. Чернишевського, А. Чехова, І. Шишкіна.
На відміну від росіян з їхньою сліпою і тваринною українофобією, ми не сповідуємо русофобії, просто вказуємо на недоречність увіковічнення у назвах міста тих осіб, що ніяким чином не дотичні до нашої історії та культури.
Так само недоречною вважаємо присутність бюсту Пушкіна у центральній частині міста. Цей поет жодним чином не пов’язаний із Закарпаттям, тому доцільно демонтувати його пам’ятник у цивілізований спосіб, поки цього не зробили більш радикальні верстви населення.
У ці дні в нас з’являються нові герої, що жертвують своїми життями за нашу країну. Це їхню пам’ять ми зобов’язані увіковічнювати і плекати. Окрім цього, на гідне пошанування заслуговують видатні діячі історії та культури Закарпаття зокрема та України загалом, які в радянський період перебували під забороною.
Виступаємо з пропозицією розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою.