Тривають запеклі бої за нашу вільну Україну, та поки орда ще не покинула наші землі, війна забирає життя найкращих і найсміливіших, справжніх професіоналів, які роблять окупантам боляче. Невимовна та нестерпна біль не згасає, чорна хмара смутку оповила всю родину Патріота та Захисника України, а разом із нею Мукачівську громаду, що на Закарпатті – принісши сумну звістку про загибель солдата ШТИЛ Еріка Владиславовича.
01 червня 2023 року, противник у складі незаконних збройних формувань та сил російської федерації здійснив штурмові дії та мінометно-артилерійський обстріл позицій підрозділів Сил Оборони України в зоні ведення бойових дій, внаслідок чого – солдат ШТИЛ Ерік Владиславович, виконуючи бойові завдання з оборони нашої Держави від нашестя рашистської чуми та отриманого вогнепально-осколкового проникаючого поранення голови несумісноо із життям – загинув на полі бою, Героїчно віддавши своє життя.
ШТИЛ Ерік Владиславович, народився 2 лютого 1998 року в місті Ужгород, Закарпатської області. Виріс в рідному місті Ужгороді, де у 2015 році закінчив Багатопрофільний ліцей «Інтелект»– ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 Ужгородської міської ради. Під час навчання в школі займався туризмом й отримав звання «Кандидата у майстри спорту України». Того ж року вступив до Ужгородського Торговельно Економічного коледжу за спеціальністю «Туристичне обслуговування». У 2017 році пішов працювати на завод “Унгваєр”. У 2019 році був призваний до строкової військової служби, закінчив службу 2020 р., після чого знову повернувся працювати на завод. У 2021р. влаштувався на завод «Конвектор», де й працював до початку повномасштабного вторгнення в Україну російського окупанта, звідки й він мобілізувався на захист всіх нас, поповнивши ряди Сил Територіальної Оборони Збройних Сил України, з 02 квітня 2022 року, взявши зброю до рук, пішов на захист України в боротьбі за наше існування, де до останнього дня свого життя боронив нашу Батьківщину. Чуйне серце та відкриту душу Еріка запам’ятають всі його близькі та рідні люди. Він завжди був позитивним, усміхненим, енергійним та заряджав цією позитивною енергетикою всіх оточуючих. Ерік підтримував всіх хто цього потребував, навіть тоді коли підтримка була потрібна йому самому. Завжди був веселим та завжди легким на підйом і ці риси він проніс з собою протягом всього життя. Він був чудовим сином, надійним братом, люблячим хлопцем та вірним другом. До своєї сім’ї він ставився з повагою та відповідальністю, завжди допомагав своїй мамі та був головним чоловіком, Захисником своєї сім’ї та нашої країни. З Честю, Гідністю та Патріотизмом, Вірністю Українському народу наш Герой, віддано та відважно виконуючи військовий обов’язок, боровся за територіальну цілісність нашої Держави, тому що понад усе любив свою родину та неньку Україну, пішовши з життя захищаючи її!
Понеділок 12 червня 2023 року з 11.00 год., від обласного моргу м. Ужгорода рушатиме траурний кортеж з Героєм України – солдатом ШТИЛ Еріком Владиславовичем, щоб попрощатися з рідним містом.
МАРШРУТ ПЕРЕМІЩЕННЯ КОРТЕЖУ: 11.00 год.: Виїзд з обласного моргу – Капушанська – Новака – Швабська – Проспект Свободи – пл. Богдана Хмельницького – Петра Скунця (колишня Толстого) – пл. Петефі – Мукачівська – Карпатської України (колишня Гагаріна) – Павла Чучки (колишня Кошового) – Кобилянської – Дворжака – Андрія Палая (колишня Тельмана) – Ужанська – Козацька, 49 будинок де проживав Герой (прибуття о 12.00) – Спортивна – Белая (колишня Глінки) – Ужанська – Будителів – Академіка Шпеника, ЗОШ №11 (колишня Анкудінова) – Шумна – Підградська – Фединця – Підгірна – Собранецька – Митна – пл. Захисників України – наб. Незалежності, медичний факультет УжНУ, пам’ятник «Голодомору». Просимо всіх в цей час вийти на узбіччя дороги зазначеного маршруту та віддати останню шану бійцю, зустрівши його «живим коридором» з квітами, запаленими свічками, прапорами.
О 13.00 год. на набережній Незалежності, розпочнеться чин похорону, церемонія прощання та військового почту загиблого Героя України солдата ШТИЛ Еріка Владиславовича, після чого, о 14.10 год., вирушить траурний кортеж до Алеї Слави – Кладовище «Кальварія» відбудеться поховання Героя.
МАРШРУТ ПЕРЕМІЩЕННЯ КОРТЕЖУ: наб. Незалежності – Довженка – Поштова – Жупанатська – Тиха – Алея Слави, Кальварія. Просимо всіх в цей час вийти на узбіччя дороги зазначеного маршруту та віддати останню шану бійцю, зустрівши його «живим коридором» з квітами, запаленими свічками, прапорами.
Герой України, солдат ШТИЛ Ерік Владиславович, Вірний Військовій Присязі та Українському Народу, неодноразово виявлявши стійкість та мужність, під час бойового завдання, в останньому для нього, загинув від отриманих багаточисельних осколкових поранень за нашу Батьківщину, здійснюючи заходи із забезпечення Національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет та Незалежність України.
Передчасна смерть забрала життя Вірного Патріота, відважного воїна, люблячого сина, найкращого брата, вірного друга та побратима, котрого у цей час вдома чекали рідні та близькі друзі. Чекала та не дочекалась – любляча та найдорожча у світі матуся Діана, не дочекалася – найкраща рідна сестра Яна, друзі та побратими які зараз продовжують боронити Україну і вся Ужгородська громада… Він любив свою родину, Батьківщину і бажав аби його рідні та близькі жили у мирі та спокої, вважаючи це своїм обов’язком сина, брата, друга та Захисника України, віддавши своє життя заради вільної, суверенної, європейської та Незалежної України.
Вічна слава і пам’ять Герою! Ми всі у неоплатному боргу перед нашим Захисником, що відійшов у вічність, захищаючи наше мирне життя, наше майбутнє… Схиляємось перед рідними Героя, котрі останні роки його життя, завжди були з ним поруч – матусею пані Діаною, яка виростила та виховала такого мужнього, сміливого та відданого своїй справі Патріота, сестрою Яною, якій важко в це повірити та все ще чекає його побачити. Низько вклоняємось перед педагогічним колективом Багатопрофільного ліцею «Інтелект» – ЗОШ І-ІІІ ст. № 11 Ужгородської міської ради, жителями Ужгородської громади та району, які всіляко підтримували воїна та мріяли Еріка зустріти з обіймами і квітами, вітаючи з Великою Перемогою. Але сталося зовсім інакше… Буде багато квітів, та на жаль з сумного приводу…
Ерік ШТИЛ був та залишиться в наших серцях – людиною з Великої Літери та з дуже добрим серцем. Героєм для своєї для своєї родини, друзів та побратимів, котрі пам’ятатимуть його як надійну, високоморальну людину.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблого! Едуард для нас завжди буде живим, адже Герої – не вмирають! Вічна пам’ять, Царство Небесне, Слава Герою України!”, – Василь Васильович Клочуряк
