Все почалося ще навесні цього року. Дружина подарувала мені комплект термобілизни від бренду Norfin. Весною були ще зручні температури для тестування комплекту, отже я пішов у похід на один день. Термоодяг мені сподобався, та я вирішив заглянути на сайт цієї фірми. Через пів року в мене вже був новий комплект на сезон полювання. Термобілизна, яку подарувала дружина, костюм для полювання і зручне взуття. І все було б добре, якби не випадок, який стався 10 жовтня.
Це було звичайне полювання, котрих у мене за мій стаж у 7 років була не одна сотня. Ми йшли удвох з моїм родичем схилами. Погода була ідеальна. Нам потрібно було розділитись, бо попереду були непролазні хащі. Я прийняв рішення піднятись на декілька десятків метрів вище схилом, а родичу необхідно було спуститися нижче метрів на 30, як я вважав. Розділившись, ми періодично перегукувались, бо того дня я забув свій комплект рацій удома. Але в одну мить моє життя пішло шкереберть. Я, не побачивши під ногами каменюку, та перечепившись за неї, впав вниз по схилу, пролетівши метра два. Обличчя подряпав об кущі, почав вставати, а не можу. Сильний біль у нозі дав зрозуміти, що підвестися буде не так легко. Почав гукати родича, але впавши зі схилу униз до дерев та кущів, це було вже неможливо – рослинність блокувала мої крики. Біль став ще гірше, коліно вогнем пекло. Дістав аптечку та вколов сильнодіючий препарат, який використовують в екстрених ситуаціях. Знепритомнів. Коли знову прийшов до тями, кров, яка текла від порізів на обличчі вже запеклася. Глянув на годинник. 15 хвилин без тями. Коліно вже не боліло, але і підводитися я теж не міг. Нога не працювала. Гукав хвилин 20, аж голос трохи сів. Зрозумів що це теж мені не допоможе. Перекатуючись нижче схилом, знайшов шматок дерева, прив`язав до ноги, зробивши шину, але це теж мені не допомогло. Дзвонити по телефону теж було неможливо – знаходились ми за 7 кілометрів від найближчого села, у низині. Зв`язок був тільки наверху. Але до верха треба було пройти метрів 200 угору! Та і навіть якщо б і був зв`язок, що б я сказав? Де я? Вирішив чекати. Це була перша година дня. У три години почався дощ. Не сильний, але якщо прийняти до уваги, що зовнішня температура повітря була +15, і я пролежав вже 2 години на землі, то цей дощ був не дуже вчасно. Періодично я гукав, але це було марно. Знайти мене на такій великій площі одній людини було складно, і я придумав ідею розпалити багаття. Курити я кинув ще 2 роки тому, але вогниво із кресалом в мене завжди поруч. Обравши невелику галявину, почав знову перекатуватись. Через хвилин 10 я був на місці. Почав розпалювати багаття, зібравши як можна більше гілок біля себе, але дощ ускладнював це завдання. Коли він закінчився, десь біля 4 години, хвилин через 10 я розпалив багаття. Знову почало боліти коліно. Але найскладніше було не розвести його, а підтримувати. На ногах стояти я не міг, а перекочуючись багато дерева не збереш. Це було важко, але на початку шостої години мій родич мене знайшов. Коли ми розійшлися, він вимушений був піти аж до самого низу, бо хащі були дуже великі, і відстань між нами склала одразу десь метрів 400. Дійшовши до низу, він пішов вздовж русла, як і домовлялись. Він і не підозрював, що наверху сталося жахливе. Попереду був ще складний підйом наверх, до машини, але це було вже без ризику змерзнути, удвох. Приїхавши до лікарні, мені констатували розрив зв’язок колінного суглоба. Наприкінці цієї історії хочу подякувати фірму norfin.com.ua, що робите такий високоякісний одяг та взуття, який без перебільшень врятував мене від переохолодження. А всім, хто любить полювання, хочу сказати наступне: завжди беріть з собою все необхідне для екстрених випадків та бережіть своє здоров`я.
На правах реклами