У соцмережах висловлюється думка, що представники закарпатського політикуму, в тому числі від «Слуги народу», зникли з політичного горизонту, їх не видно і не чути в інформаційному просторі. Голова фракції президентської партії в Ужгородській міській раді Арсен Мелкумян одним із перших написав заяву за власним бажанням про складання повноважень секретаря Ужгородської міської ради через внутрішні інтриги, як він тоді прокоментував. Поцікавилися, чим займаєтеся тепер, що в пріоритеті?
«Як депутат міської ради почав працювати у складі Постійної комісії з питань соціально-гуманітарної політики, регламенту та депутатської етики. Також, з власної ініціативи та за рішенням виконкому, беру участь у роботі ще чотирьох комісій: адміністративної; комісії з питань захисту прав дитини, комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів площ, парків, скверів, розташованих на території міста Ужгород; та комісії зі встановлення відкритих літніх майданчиків для здійснення підприємницької діяльності біля закладів ресторанного господарства у м. Ужгород.
Продовжую долучатися до розгляду та вирішення важливих для життєдіяльності міста питань, серед яких пріоритетними вважаю такі:
міське сміттєзвалище вичерпало свої можливості й потребує модернізації – маємо відійти від принципу збільшення його території, перейти до правильного сортування сміття та його переробки, і тут не треба нічого вигадувати – просто перейняти досвід кран-сусідів;
міське кладовище має дуже обмежену кількість місць для поховань – для шанобливого ставлення до пам’яті про померлих треба думати наперед про нове місце для кладовища, щоб мешканцям було зручно добиратися, при цьому при його виборі потрібно обов’язково врахувати громадську думку;
очисні споруди міста застаріли і морально, і технічно, ливнева каналізація, як бачимо під час злив, не справляється з роботою, і її роль виконують підвальні приміщення, двори багатоповерхівок та проїзні частини; треба визнати, що її фактично нема; розумію, що це питання не одного року, але цю ціль треба поставити і йти до неї; мешканці теж мають висловлювати свою думку щодо того, що важливіше – висаджування квітів, які, без сумніву, теж потрібні, чи нові очисні споруди; так, це дороговартісний проект, тому треба працювати над пошуком партнерів, донорів тощо;
медична галузь у місті – ужгородці повинні отримувати повний спектр медичних послуг, на які виділяються чималі гроші з НСЗУ, а ще, крім того, з міського бюджету; наші мешканці не мають їхати для цього в інші області чи за кордон – потрібно все це створити на місці; навпаки, сусіди мають їздити до нас, адже Закарпаття має розгалужену систему санаторно-курортних закладів;
транспортні комунікації: місто потребує облаштування нової об’їзної дороги, яка би зняла навантаження на міську інфраструктуру. Ужгород є транзитним містом до Словаччини, наприклад, тому треба побудувати зручну транспортну логістику, щоб вантажівки не нищили міський асфальт, а мешканці не стояли у корках.
У цьому контексті для мене цікавий зворотний зв’язок із мещканцями міста. Проблемні питання не треба замовчувати – їх треба озвучувати і вирішувати. Тому звертаюся до ужгородців з тим, щоб вони направляли на моє ім’я у міську раду пропозиції, звернення з приводу актуальних для них питань. В тому числі й скарги на роботу комунальних служб міста. Зрозуміло, що я не можу це все вирішувати самостійно, але фіксування проблемних питань має відбуватися. І чим більше підписів від мешканців буде під зверненнями, тим більшу вагу вони матимуть для чиновників і тим швидше будуть включені у чергу для вирішення.
Розумію, що у багатьох людей є зневіра до цього процесу, мовляв, пиши – не пиши – нічого не міняється. Але це не зовсім так. Тільки наша спільна активність може спонукати чиновників виконувати свої посадові обов’язки. На жаль, багато питань стають відомими громадськості уже тоді, коли проблема стала нагальною і потребує багато зусиль для вирішення. А якщо би це було зафіксовано заздалегідь, можна було вирішити швидше і результативніше.
На мою думку, пости у фб про недоліки роботи комунальних служб вже наступного дня зміняться іншими, а документальне фіксування проблеми допоможе притягнути до відповідальності посадових осіб за невиконання своїх прямих обов’язків. Для загального розуміння: мої депутатські звернення теж потребують відповіді. Що вже тоді казати про звернення громадян. Якщо ми будемо робити це разом, то зможемо досягнути більших результатів. Як ви, мабуть, помітили, коли ми підходимо до вирішення якоїсь глобальної проблеми, посадовці починають посилатися на відсутність коштів, дороговартісність проектів, хоч питання насправді в ефективності використання коштів…
Оскільки я перестав бути держслужбовцем, то повернувся до підприємницької діяльності. Так мені легше долучатися до підтримки різних соціальних проектів. Найближчим часом маю намір облаштувати затишні автобусні зупинки на Шахті. Зараз займаюся питанням отримання відповідного дозволу у міські раді, але робитиму це власним коштом, бо бюрократичні процедури навіть для депутата міської ради теж часто є перепоною. Хотілося би також облаштувати дитячий майданчику в одному з внутрішніх дворів на Шахті. Діючий майданчик в аварійному стані, а діток у мікрорайоні багато, тож хочу це зробити в першу чергу для них.
Не бачу в цьому чогось надзвичайного. Долучатися до реалізації соціальних проектів – це світова практика. Робити добрі справи треба навіть для себе. Все воно в житті повертається. І бізнесовими можливостями в тому числі. Маю однодумців як у міській раді, так у бізнесі, об’єднуємо для цього зусилля. Віримо в нашу країну та добрих людей!».