Сьогодні, 9 червня, виповнюється 153 роки з дня падіння космічного хондрита. Княгиня — кам’яний метеорит (хондрит, група LL5), загальною вагою понад 500 кілограмів. Закарпатська “Княгиня” є найбільшим з-поміж знайдених в Європі метеоритів у новітній історії.
Подолавши близько двохсот кілометрів, приблизно о 17:00 9 червня 1866 року він вибухнув на висоті 40 кілометрів над селом Княгиня, що на Закарпатті, Великоберезнянський район, розпавшись на більш ніж 1200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік.
При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини, містами Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Пряшева.
Тоді осколками Княгині обсипало значну площу в радіусі до 5 кілометрів. Основна маса метеоритного тіла (імовірно ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася у восьми кілометрах від села Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м) в урочищі Чорні Млаки (координати 48°54′ пн. ш. 22°24′ сх. д.).
Через кілька днів цей осколок був знайдений жителем села Княгиня Василем Крив’яником на глибині близько 2 метрів. При падінні ядро розпалося на дві майже однакові частини, вагою 141833 і 137933 грамів, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2350 грамів. Незабаром про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний. За його словами, він викупив у Крив’яника знайдений метеорит «за два воли, які той сам вибрав». Згодом, останній і сам вигідно перепродав його до Віденського імператорського музеєю (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається і досі.
За інформацією з відкритих джерел у грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії.
Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом. У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880).
Цікаво, як зазначає “Вікіпедія”, зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував навіть сам Жюль Верн.
До слова, на Великоберезнянщині, в пам’ять про падіння “Княгині” облаштували знакове місце, а місцеві подейкують, що пошук уламків триває досі.
Вшанували метеорит і в обласному центрі. В Ужгороді на площі Шандора Петефі оселилась мініатюра – «Метеорит Княгиня». На символічному камені, який імітує уламок того самого метеориту, розташувалася і фігурка селянина.
фото MeteoriteCollector.org, Encyclopedia of Meteorites.Підготувала Саша Клімова