Якщо говорити про ромських музикантів Закарпаття то, саме вони брали безпосередню участь у становленні Закарпатського обласного народного хору та ансамблю “Угорські мелодії”, які були засновані одразу після приєднання Закарпаття до УРСР в 1945 і в 1948 роках відповідно.
На той час це були дуже популярні колективи. І саме завдяки грі на музичних інструментах та природній обдарованості, роми не маючи музичної освіти, мали змогу працювати у найкращих музичних колективах, і змогли інтегруватись у суспільні процеси.
 |
| Оркестр Закарпатського народного хору та ансамбль “Угорські мелодії”. Фото з книги “Музичний фольклор ромів Закарпаття“, Віллі Пап, Едуард Пап |
На початку ХХ ст. ромські музиканти Закарпаття, самі цього не усвідомлюючи, вже грали ромський джаз.
Можна стверджувати, що біля витоків ромського джазу стояв один із його найперших професійних виконавців цього краю. Це був ромський музикант-скрипаль Гуди Бонди.
Він був дуже обдарованим, закінчив Празьку консерваторію і проживав в Ужгороді до 1970-х років.
Як музикант він працював у найкращих музичних колективах того часу. Грав різноманітну музику: класичну, ромську народну, твори радянських та європейських композиторів, і звісно ж ромський джаз.
Одного разу його запросили в Берлін до складу симфонічного оркестру, де він співпрацював з афро-американськими джазовими музикантами. І саме там Бонди вперше почув джазову музику та почав навчатися її техніці.
Відтак, першим на Закарпатті, він почав використовувати мистецтво джазу, як досить ефективну форму утвердження та популяризації ромського музичного мистецтва.
Потрібно зважати, що на той час поява в столиці Німеччини ромського музиканта з міста Ужгород була сенсаційною подією. І не просто поява, а визнання і прийняття в свої кола темношкірими джазовими виконавцями.
Цей історичний факт свідчить про високу обдарованість, талант та унікальність ромських музикантів Закарпаття у 1930-х років.
Приклад Гуди Бонди стосовно джазу наслідували багато закарпатських ромських музикантів: саксофоністи Аладар Пап-старший та Дюла Балог, скрипалі Дюла Галамбоші та Дюла Легоцький.
Всі вони використовували ромський фольклор та варіації у джазовій манері, а також так звану “циганську гамму” (угорський мінор).
Мотиви нагадували всесвітньовідомий ромський джаз “мануш”, засновником якого і був гітарист Джанґо Рейнхардт.
 |
| Дюла (Федір) Легоцький крайній справа у складі Угорського народного ансамблю. Радянська афіша |
Також не менш значний внесок у становлення ромського джазу на Закарпатті, вніс скрипаль та саксофоніст Аладар Пап-старший, як один із перших професійних саксофоністів на Закарпатті.
Він самостійно опанував саксофон, навчаючись у найкращих ромських джазових музикантів Будапешта.
Він першим на Закарпатті почав навчати талановиту ромську молодь джазовій музиці, і саме завдяки Папу-старшому ужгородські ромські музиканти теж навчались грати джаз та пізнавати його більше.
Аладар Пап-старший навчав і своїх дітей, серед яких найталановитішим став його син Віллі Пап-старший, який вже помітно виділявся з поміж інших ромських музикантів.
Він здобув вищу музичну освіту і став першим високопрофесійним освіченим джазовим музикантом.
Аладар робив великий акцент на освіті дітей. Завдяки йому закарпатські ромські музиканти познайомилися з саксофоном, також він як музикант став засновником музичної династії, яка живе і грає музику й досі, а саме музичної династії Папів.
Серед чотирьох його дітей найталановитішим став Віллі Пап-старший, який в молоді роки вдосконаливши гру на саксофоні та кларнеті, досяг вершини виконавського мистецтва.
 |
| Віллі Пап-старший. Фото надане Едуардом Папом |
Якщо говорити про подальший розвиток ромського джазу на Закарпатті, то в 1960-70-х роках з’являються перші ромські джазові колективи, серед яких найбільш відомим був колектив під керівництвом Горвата Бейли-старшого.
Цей колектив повністю складався з ромських музикантів, і його можна вважати першим професійним ромським джазовим колективом на Закарпатті.
У колективі грали найкращі ромські музиканти того часу, це: Горват Бейла-старший – піаніст, Віллі Пап-старший – саксофоніст, Юрій Будьо – контрабасист та Янош Адам – ударник.
Ці музиканти вважалися найкращими ромськими музикантами того часу, і брали участь у багатьох музичних конкурсах, концертах та фестивалях.
Але якщо говорити про професійні ромські джазові колективи, то унікальним є Пап-Джаз-Квартет, який був створений у 1995 році з ініціативи відомого джазового музиканта Віллі Папа-старшого та його сина Віллі Папа-молодшого, також не менш відомого музиканта, композитора та аранжувальника.
Це єдиний в Україні ромський професійний джазовий колектив, який існує та функціонує по сьогоднішній день.
Авторство більшості композицій колективу належать Віллі Папу-молодшому. Зараз у репертуарі колективу понад 84 його авторських композицій.
Також Віллі Пап-молодший як композитор та аранжувальник робить власні обробки народних композицій різних національних меншин.
Віллі Пап-старший став лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів, всесоюзних ще 1982 року.
Йому належить ідея створити міжнародний фестиваль ромського джазу на Закарпатті Pap Jazz Fest, він зробив сучасну ромську музичну культуру справді професійною і помітною в Україні і світі.
Також значний внесок у розвиток джазу на Закарпатті вніс Віллі Пап-молодший, який після смерті батька став організатором та керівником єдиного в Україні ромського джазового професійного колективу Пап-Джаз-Квартет.
Окрім безпосередньої музичної кар’єри він навчає ромських дітей джазовій музиці. Ця освіта дає старт багатьом талановитим музикантам ромського походження.
Таким чином династія Папів продовжується, які бачать своєю метою відродження ромської культури, повернення їй колишнього авторитету, самобутності та оригінальності.