В мережі розповіли особливості “закарпатського” Великодня.
Про це в мережі Фейсбук написала користувачка Маріка Данканич. Далі подаємо текст мовою оригіналу:
ВИЛИКДИНЬ ПО-ЗАКАРПАТСЬКЫ
….Наїстибы ся мняса,бо начинаться піст.Сяк кажуть закарпатці перед Великым Постом.Вісім тыжнів шовдарь тай пікниця будуть ся лем снити.У первый страстный тыждинь и особенно в останньый чилядь дуже ся здержує у їдіньови,бо гріхів у каждого ги у пса блох,та може сяк Богочко мало вдпустить.Пасуля типир главный продукт у хыжи ,и завто в хыжах ся мало запах поміняв,пучить потихы всьых.Май біда тым,ко ходить на роботу,бо межи людьми ганьба упустити газы.Як файно дохторы придумали казати «метеоризм», а ни ги люди кажуть «пак кілько мош пи..іти!»
Крумплі,капуста,макароны,рішкаша,грибы,соя,наші ґаздыні из пісної їды знавуть учинити таку гостину ,щи ліпшу, ги з мнясного.А пісный майонез!Ко го придумав?Пак ото лем хімія,айбо жоны так из ним люблять чинити пудливы тай салаты!Уже черева колять уд сякої їды,но мы держеме Піст,бо так нас учили бабкы тай дідикы,бо так нам каже піп у церкви.Язвы,апендициты,поджелудочні,каміня в жовчи -усьо мош утирпіти,бо гріхы легко зарабляти,тяжко ся збывати. У городци ся всьо боржі садить,дерева ся білять,городина ся красить,фіргонкы тай возоры ся мывуть(фіргонкы бы яло й поміняти),ковры на мойках ся сушать на городіні(кидь файно иде бізнес та ліпше ковры тоже нові купити),газоны ся косять,пітята ся куплявуть,кусіці по балконах тай по дворови ся наклали,каждый динь за чимись ся біжить на базар,бо ушитко має быти улажено,ай як ищи приняти главну комісію по оцінці ци порядні вы газды у лицьови кумовів?
Жоны потихы кітять свої заначкы на «дурниці»,бо каждый чоловік рахує ош кусіці тай салфеткы вто лишньоє.Ближе д Виликдиньови гроши катастрофічно ни хватає.Долары ся фурт домінювуть,ціны фурт ся пуднимавуть.Валютчикы з набитыми ташками довольні бронювуть путьовкы на моря,базароші послє довгого застоя нигадали бы звести товар из цілого світа,бо так файно вшитко йде! Сперед Цвітної ниділі базаром уже ни мош пройти-чилядь ся вбирать!Нові топанкы,віґаны,сорочкы,пачмаґы,кожанкы,дітьом май паранноє што є на базари,калгогиткы,подаркы хриснятам,бавкы,кошаркы нові…!
Ниє лику тому, што ся типир купує!Волна за волнов вертавуться из заробітків наші люди и всьо заробленоє кітиться на цуря,на продукты,на ремонты в хыжах,на уддаваня довгів де ся што на список брало.Иде Великдинь!Ото ся в Закарпаттю рахує май великоє сято,ото ся ни гонно лем перебыти!Ото ся має відіти у каждому мийтрови вашого убшарря ,ош вы ся ладили до Великдиня и усьо ся уладило!Обновкы у всьому!Даже хлівы тай курникы удремонтовані и умальовані.Уто ни чудниця ,кидь кованя тай райбан и на хліві!Закарпатці люблять упарадити усьо.
Цвітна ниділя!Уся чилядь иде до церквы.Аншлаг!Піп ся радує приходови тай наказує вбы сяк было кажду ниділю ,не лим на сято.Діточок повно в церкви,мамочкы їх причащавуть.Старі бабкы криво никавуть на молодых жіночок и штось си там бурчать пуд ніс ,бо доста куртый сукман,великі каблукы,ширинка ни такої розцветкы,вадь ни дай Боже пачмагы,губы намальовані,волося ни так зобрала,черезчур худа,дуже ї убтяг сукман,золота на нів повно,ни так поцульовала образ,ни так запалила свічку,короче усьо ни так!Піп розказує, яка буде програма на Страсный тыждинь и як ся будуть сятити паскы.
Страсный тыждинь.Фінішна пряма.Исе уже робота нон-стоп.Жоны у харіньови уроблені.Чоловікы ся вже звідавуть ,де мош сісти в хыжи, вадь де ся мош иззути,бо усьо натерто до блєска до прийому гостів.И оп‘ять на базар.Боже!Кобы ты чув тоті сквернословія,які услухавуть жоны уд своїх чоловіків,котрі їх чекавуть у машинах пиля базара! А щи кидь ся чоловік ни так припарковав та поштрафовали го поліцаї, та жоні ся ліпше и ни приближати д машіні! «Котру пи.ду тілько ходиш!Кілько вто мош кітити гроши!Кілько щи дурниць будеш куповати!А йсе ти нашто?У мене вже ниє гроши!Ты лим кітиш!А нашто ти ананас?» Жоны тирплять усі звинувачення,бо їм бы щи спіховати и треба сокотити силы.
Сповіданя.Шеренга чиляди несе свої тяжкі гріхы вбы їх указати попови.Піп удпущать,люди з легков душов мечуть на ся хрест и ладяться до причаща.Скрипнули церковні двирі,исе дальнобойщик такой у папучах прямо з рейса прибіг ся посповідати,бо сараку тоже грішный,у пути усякоє є.Рано на причащі послє службы піп строго каже: «Ко рано пив,їв,курив до чаші най ни пудходить!» …..Чистый читвирь.Хыжа и душа вже чисті.Типир лим тирпіння, вбы ся ни набрати новых гріхів до Паскы, бо роботы море,а часу мало.Жона щугать острым словом чоловіка,а чоловік жону….Великонна п‘ятниця.
Страшный динь.Чинити нич ни мош та йдеме на базар из довжелезным списком дале кітити тоті пусті гроші,што їх ниґда ни хватає.Малювуться яйця,замочуєся шовдарь,печуться паскы.Вичір идеме цульовати Плащеницю….
Субота…Дзвоны у церквах так ни дзвонять ги типир жоны гримлять горшками тай тепшами.Кухонный марафон стартовав.Жона типир ляже спати уже лим у Ниділю послє сячіня.
Усьо ся смажить,пече,варить,кремы ся збивавуть.Кажда газдыня ся старать.За кляґанцьом треба никати вбы тихинько кыпів и уйшов прозрачный.Кидь кляґаниць каламутный тай из мастив звирху ото ни ґаздыня.Левеш тоже має быти жовтинькый,прозрачный,масный из тониньков мадярськов лапшов.Кремы у колачах мавуть быти файно убиті и ни розтікатися.Ваші гості ушитко перепробувуть и дадуть оцінку што як было…Яка бы опытна ґаздыня ни была и так кума у ниї найде ґанч у дачому….Началося «сийночноє», дзвоны б‘ть по церквах ,ніч темна ( дись по селах сятять у динь,у полунне,айбо я знаву сись обычай кой ся сятить уночи). Жоны усьо наспіховали,колачі мнякнуть,кляґаниць стыне,рулеты придавлені,треба паковати кошарку и йти до церквы….А у церкви на Паску краса.Кошаркы такі паранні ,довкола церквы по кошарках свічкы горять так файно,люди паранні ,правда уд довгого посту позад мучного задниці тай черева жінські розпинавуть сукманы, и ґомбиці на плащови ся ни сходять, айбо послє Великдиня жоны тото лишньоє изженуть на дарабах.
А типир кажда жона призирать на другу кошарку як там накладено,ци так ги в ниї,ци ліпше,ци хуже,ци просто масло в тарілочці,а ци баранчика з нього учинили,ци файный там домашньый шовдарь,а ци купованый бекон,ци є там начинка,ци рулеты домашні,а ци куповані з супермаркета,колачі ци файно нарізані,бурак ци челленый,а писанкы ци мальовані,а ци з пльонков просто,графін на вино ци паранный,ци свічка файна,ци накрохмалена салфетка,ци ушивана….є што роззирати докідь иде служба.У діточок свої кошарочкы из малиньков пасочков тай кіндером.Чилядь така уже голодна, шовдарі з кошарок так пахнуть,уже усі рецепторы вкусові атакувуть желудок и вино домашньоє позирать на свого ґазду,но піп тягне службу,бо знає ош на вечірню уже нікому буде прийти.Начали обход церквы.Щедро з відра піп сятить люди тай паскы,на кого читаво брызнуло тот у ейфорії,радість,емоції,реватися ань хоче уд блаженства!Но щи наказ услухати тай біблійні історії про Воскресіння…Голос попа у мікрофон: «….и коли тоті жоны-мироносиці прийшли до пещеры вбы змастити тіло Ісуса Христа они увіділи, што камінь удсунутый, а пещера пуста….»
Христос воскрес! Воістинно воскрес!!!
Благословіння…Дзвоны церковні…Великдинь!!!!
Чилядь з кошарками лавинов повалила з церков и усі спішать домі, вбы ся наїсти того доброго шовдаря,што пах на цілу хыжу, кой ся варив.Після погара домашнього сяченого вина так ся хоче мало поспати……Прийшли гості,ревізія цілым двором,усьо ся вказує,звітувуть ґазды ,што вже посадили,як свіні,як кури,як убрізаний лугош тай дерева,які кусіці,жона шепче кумі кілько гроши дала за кусіці тай кілько покітила на фіргонкы.Хриснятам давуть подаркы,діти бігавуть,квілять,дорослі ся регонять над фіґлями….празнувуть Великдинь!Три дны гостин,уже бы ся ни їло тілько мнясного,уже лим дзямы з шовдаря пудбиваної хочеся.Кури тай свіні їдять такі добринькы,пес уже гавкати ни бирує,бо тоже ся переїв.Наладилося ги все – більше ги треба,но закарпатські жоны ни люблять ся «вбзирати» за столом,ліпше най доїдять свіні,но столы мавуть быти повні.Новоє життя!Усьо зацвіло тай обновилося після Великдиня!У всьых бажання жити и робити дале!Вобщем ґаздовати,ги мы кажеме в Закарпаттю.Завто мы дуже любиме Великдинь!
*******************************
Маріка Данканич
20.04.2019 р.