У підвалі пологового, в поїзді, в укритті – як українці хворіють на COVID-19 під час війни
В умовах війни багато хто нехтує правилами поведінки під час пандемії COVID-19, як-от носінням маски. А деякі з цих правил, наприклад дотримання соціальної дистанції, виконати буває просто неможливо.
Проте коронавірусна хвороба не зникла, люди продовжують хворіти, а надати вчасну допомогу під час війни буває складно. Хтось хворіє вдома, а найближчі аптеки зачинені, хтось в укритті або навіть в підвалі пологового будинку, інші в евакуаційних потягах та автобусах по всій країні, а дехто – за кордоном без знання мови.
Тож щепитись від COVID-19 необхідно кожному, хто має таку можливість. Вакцинація – єдиний спосіб захистити себе від тяжкого перебігу та смерті від коронавірусної хвороби. Якщо минуло понад півроку з другої вакцинації, зробіть бустерне щеплення за першої нагоди.
У ніч з 23 на 24 лютого я народила донечку. Під час вагітності я двічі вакцинувалась від COVID-19, хоча моя лікарка і всі гінекологи були проти. Проте я вирішила не ризикувати і щепитися, оскільки маю хронічні захворювання. Тим не менше, у підвалі лікарні, де ми переховувалися з новонародженою дитиною, я, моя донечка і моя мама, яка перебувала там з нами, підчепили ковід. Там не йшлося про соціальну дистанцію чи навіть про маски. Коли лунає сирена, то всі намагаються пошвидше сховатись, маски одягати не встигають. Все кидаєш, хапаєш дитину й тікаєш в підвал. Можу сказати, що коронавірусну хворобу переносила важко. Під час хвороби я перебувала в лікарні, звісно не під апаратом ШВЛ і специфічного лікування мені не призначали – лише більше відпочинку, споживати рідину й вітаміни. А моя донька, хоча їй було всього 2 тижні, перенесла COVID-19 нормально. І, як зазначили медики в лікарні в Польщі, куди нас пізніше доправили з кордону, донечка почувалася непогано лише завдяки моїй подвійній вакцинації під час вагітності. Якби цього не було, то немовля у 2 тижні могло би отримати негативні наслідки. Понад усе я хвилювалась за доньку. Мене можна якось лікувати, дати певні таблетки. А для маляти у такому віці це проблематично. Незважаючи на те що у нас була окрема палата, лікарі переймалися здоров’ям інших пацієнтів і спочатку хотіли пошвидше виписати нас. Бо під час повітряної тривоги всі спускались в один підвал, де ми й підхопили коронавірус, і ми там могли заразити інших. Тож під час обстрілів ми намагалися піти туди, де немає людей: на перший поверх, в якийсь закуток, а не в загальний підвал. Проте в той же день виявилось, що хворі на COVID-19 є майже на кожному поверсі. На початку війни багато аптек у Києві не працювали і ліки було купити проблематично. Проте я мала чайник і була електрика, тож лікувалася тим, що було. Закликаю всіх жінок вакцинуватися. Щеплення – це неприємно, а COVID-19 ще більш неприємний та непередбачуваний. Хто і коли його підчепить, ми не знаємо. Я планую зробити бустерне щеплення, коли мине відповідний час після хвороби. Крім цього, я хочу зробити всі потрібні щеплення своїй дитині. Проте у пологовому в Україні на момент нашого перебування вакцин не було. Тому я маю намір зробити щеплення там, де перебуваю зараз – у Словаччині, – Маргарита
