Побачивши його стан даху філармонії через камеру квадрокоптера, стає зрозуміло, що будівлю треба рятувати і то якнайшвидше. Чому ж цього не роблять?
Як пояснює директор Закарпатської обласної філармонії Іван Микита, проектно-кошторисна документація на ремонтно-реставраційні роботи будівлі була виготовлена ще у 2011 році. Вона передбачала, що за 6 мільйонів гривень підрядна організація проведе укріплення фундаменту споруди та ремонтно-реставраційні роботи на даху. Перший етап робіт на той час був нагальним, бо будівля просідала, по її стінах пішли величезні тріщини. Ситуація була справді загрозливою, тому в першу чергу приступили до укріплення фундаменту. Закінчили ці роботи у 2015-му, так і не приступивши до другого етапу проєкту. Натомість дах продовжував руйнуватися і протікати, а дирекція філармонії своїми силами намагалася зарадити ситуації, латаючи дірки, аби дощі та сніги зовсім не замочили стелю та стіни будівлі.
Минав час, роботи не починалися, проектно-кошторисна документація застаріла. Замовник робіт, управління капітального будівництва ОДА, подало її на коригування, яке закінчили і затвердили лише в лютому цього року. Цього разу кошторис на проведення ремонтно-реставраційних робіт із благоустроєм території виявився просто космічним – понад 43 мільйони гривень. Для порівняння: куди менше – 11 мільйонів – потрібно було для ремонту вежі Невицького замку, та й те гроші довелося залучати зі всеукраїнського Фонду регіонального розвитку.
На що ж мають піти 43 мільйони гривень? В обласному управлінні капітального будівництва показують експертний звіт проектної організації НДПІ «Укрпроектреставрація», фахівці якої у жовтні 2017 року виконали комплексні наукові дослідження на об’єкті. У звіті йдеться про те, що генеральним планом проєкту передбачається виконати цілу низку робіт, зокрема відведення води від стін будівлі, систему водовідведення закритого типу, благоустрій внутрішнього двору для облаштування пішохідної зони та зони переміщення службового транспорту, демонтаж нинішнього дорожнього покриття та облаштування нового з гранітної шашки, влаштування озеленення, встановлення лав та урн. Щодо власне споруди, то на ній мають провести ін’єктування тріщин стін сполученими розчинами, відтворення мурування окремих ділянок зовнішніх стін із цегли, реставрація цегляної кладки стін, антисептична обробка кладки, реставрація цоколю, дверних полотен, парапету, перекладка сходів центрального входу, підсилення фундаменту під сходами та ще багато-багато іншого. На даху проект передбачає не лише заміну покрівлі на нову (з конфігурацією «шашка ромбом»), а ще й роботи з відтворення втрачених елементів даху, аби повернути будівлі той вигляд, який вона мала до ремонту покрівлі у радянські часи. Частина елементів на даху мають бути виконані з міді, що також позначається на кошторисі.
Плани амбітні і, звісно, виділити на них одразу всі 43 мільйони гривень – задача непроста. Однак у філармонії кажуть, що будівля може чекати з реставрацією фасаду і тим більше з благоустроєм території, однак з ремонтом даху – чекати не може. Директор закладу Іван Микита переконує, що регулярно надсилає чиновникам листи з проханням виділити хоча б ту частину коштів, яка необхідна на цю частину робіт, однак у відповідь отримує лише відписки. Наразі єдина надія – на Фонд регіонального розвитку, куди обласний Департамент культури ще минулого року направив заявки. Ці заявки мають розглянути до кінця 2019-го, тоді ж стане відомо, чи матиме філармонія новий дах у 2020-му. Якщо заявку знову відхилять, потрібно буде терміново шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Один із таких шляхів може полягати в участі у міжнародних грантових проектах, однак, за словами директора філармонії, за ці роки заклад пробував взяти участь у трьох таких (востаннє – у серпні цьогоріч), однак жодного разу підготовлений проект гранту не вигравав.
Тож який вихід є з цієї ситуації? Мабуть, почати варто з інформаційної кампанії, яка донесе до розуміння членів обласної ради та керівництва обласної адміністрації думку про те, що зволікати з ремонтом відомої історичної будівлі далі не можна. Якщо область своїми силами не може справитися з фінансування хоча би частини цього проекту, потрібно всіляко лобіювати його втілення на державному рівні. Та головне – робити це швидко, поки красиву споруду в самому центрі Ужгорода ще можна врятувати.
Між тим, нас зацікавило ще таке питання: чи безпечно, з огляду на дірки в даху та тріщини у стінах, зараз взагалі перебувати в будівлі філармонії? Як нас запевнили у самому закладі та обласному відділі капітального будівництва, наразі споруда не є аварійною і перебувати в ній безпечно.
Іван Микита розповів, що з тих пір, як фундамент укріпили, жодні додаткові тріщини у стінах будівлі не з’являлися, а старі (і це доводять спеціальні маячки), не збільшуються. От якби ще відремонтувати дах, а за цим і фасад, можна бути цілком спокійним, що старовинна споруда простоїть ще багато-багато років.
