4 червня в Угорщині відзначають 100-річчя з часу підписання так званого Тріанонського договору у Парижі 4 червня 1920 року, внаслідок якого колишня Угорщина у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії втратила після Першої світової війни дві третини своїх територій, у тому числі Закарпаття.
Правляча коаліція партій ФІДЕС і християнських демократів більшістю голосів у парламенті Угорщини 18 червня 2019 року проголосила 2020 рік «Роком національної єдності», назвавши Тріанонський договір «диктатом миру», передає кореспондент Радіо Свобода.
На урочистому засіданні парламенту Угорщини у четвер опозиційні партії не отримали нагоди для виступу їхніх представників, оскільки проти такої можливості проголосувала парламентська більшість у складі консервативних партій ФІДЕС і християнських демократів. Член проводу партії соціалістів (MSZP) Іштван Гіллер назвав таке рішенням образливим для решти опозиційних партій. Реагуючи на цю заяву, статс-секретар Кабміну Балаж Орбан високодумно відповів своєму опонентові: «Угорцем є той, кому болить Тріанон».
Інша опозиційна партія – Демократичний форум під проводом колишнього прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня – не бере участі у цьому засіданні парламенту. Опозиціонери закликали консерваторів поставитися до цієї трагічної дати в історії угорців без роздмухування націоналістичної істерії і популізму.
У сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема, Румунії, Словаччині, Україні, раніше – у Сербії, риторику правлячих угорських партій сприймають неоднозначно, вбачаючи у ній спроби великоугорського реваншизму.
Після 1920 року територія Угорщини, до того часу дуалістичної партнерки цісарської Австрії, скоротилася з 283 тисяч квадратних кілометрів до 93 тисяч. 3,2 мільйона угорців опинилися поза етнічними межами країни. До початку Першої світової війни кількість угорців становила всього 40 відсотків від загальної кількості населення довоєнної Угорщини.
При цьому правлячі еліти в Будапешті ігнорували потребу деяких етнічних громад, зокрема підкарпатських русинів (українців), створити у краї (на Закарпатті) національну автономію. Натомість із кінця 19-го і на початку 20 століть у чотирьох комітатах – Ужанському, Березькому, Уґочанському та Марамороському – проводилася політика твердої мадяризації.