У лікарнях другої хвилі на Закарпатті ліжка з хворими на коронавірус заповнені на 90%. Госпіталізувати людей ще є куди, але в області є гостра потреба в кисні. Напередодні обласна влада звернулася із закликом до волонтерів — допомогти забезпечити киснем лікарні.
А поки на Закарпатті сподіваються на взаємодопомогу, Укрінформ запитав у голови комісії Закарпатської облради з охорони здоров’я Романа Шніцера, як у регіоні справляються з ситуацію наразі.
– Романе Івановичу, учора країна побачила заклик обласної влади на Закарпатті, яка зверталася до волонтерів із проханням допомогти забезпечити киснем лікарні другої хвилі в області. Через інтенсивне зростання кількості хворих із COVID-19 – кисню в лікарнях не вистачає. Чому виникла така ситуація?
– Те, що хворі на COVID-19 (мова про перебіг середньої важкості та важкі форми) — кисневозалежні, зараз загальновідомий факт. За останні три тижні лікарні Закарпаття отримали пікове завантаження такими хворими, особливо мова про заклади другої хвилі, це райлікарні. Якщо в закладах першої хвилі ми маємо кисневі станції (наприклад, в обласній клінічній, в обласній інфекційній лікарні вони є, в обласній дитячій – також), то в цих лікарнях, районних, зазвичай користувалися киснем у балонах. Використовувався він у реанімаційних палатах, і його було достатньо. Але при теперішньому навантаженні, якщо лікарня має три балони кисню — це медикам на 1,5-2 доби роботи.
– Як вирішують проблему наразі, поки потрібне лікарням не закупили?
– Ми мобілізували кисень, який був вільний — коли десь закінчується, даємо з іншого закладу. Наприклад, в області діти, які хворіють на COVID-19, переносять хворобу легше, тож у нас були вільні балони в обласній дитячій лікарні, ми їх передали колегам. Тобто, наразі справляємося, але потреба в кисні є, тому звернулися із проханням про допомогу до волонтерів. Зараз це все є у вільному доступі, нема дефіциту, як навесні. Сподіваємося, що спільно вдасться забезпечити закарпатські лікарні киснем.
– Чи можна було цю ситуацію попередити? Адже на початку пандемії виділялися кошти з обласного бюджету на боротьбу з COVID-19.
– Так, область виділила 153 мільйони. Але ці кошти розкидані по місяцях, ми в липні можемо взяти з бюджету тільки кошти на цей місяць. Тому тут є певні проблеми. Саме тому в області звернулися до волонтерів.
– Наскільки складною є ситуація в області зараз? Говорили про 90-відсоткову заповненість ліжкомісць у лікарнях другої хвилі…
– І це відповідає дійсності. Ситуація справді важка: у нас три тижні підряд була дуже велика захворюваність, щодня від 80 до понад сотні інфікованих, багато таких, які потребують госпіталізації. І навантаження випало саме на райлікарні, які не мають наразі підписаних контрактів із НСЗУ щодо ковідних пакетів, у них немає достатньо засобів захисту для лікарів, потребують також рамок для знезараження. Але найбільша зараз потреба – саме в кисні та кисневих генераторах.
– Де найкритичніша ситуація?
– У гірських районах області: Великий Березний, Рахів, Тячів, Воловеччина, а особливо Міжгірський район. За останній тиждень питома вага хворих збільшилася на 17%. Смертність за показниками минулого тижня становить 22,4%.
– Що прогнозуєте, як ситуація на Закарпатті розвиватиметься найближчим часом?
– Можна казати, що зараз оце — пікове навантаження по захворюваності на коронавірус в області. За останні два дні фіксуємо зниження кількості інфікованих. Якщо цифра стабілізується на рівні хоча б 70 нових інфікованих за день, ми вийдемо на плато і так будемо його проходити. Разом, за допомогою небайдужих людей, розрулимо ситуацію. Але у разі, якщо збільшення кількості хворих на COVID-19 триватиме на рівні попередніх трьох тижнів, ситуація буде дуже важка.
Тетяна Когутич, Ужгород, Укрінформ
Фото Закарпатського обласного центру громадського здоров’я