Внаслідок медреформи в державі закінчилися гроші на утримання психіатричного закладу в селі Вільшани. З установи, яка допомагала тисячам людей, масово звільняються медики. Хто тепер зарадить самим лікарям? І якою буде доля пацієнтів? Розпитувала Мар’яна Мартин.
Олена Красилинець 32 роки працює медсестрою у психоневрологічній лікарні у Вільшанах. Роботу жінка добре знає і приходить сюди з задоволенням, однак сьогодні – востаннє. У свої майже 50 змушена йти на пенсію – звільнили через скорочення штату.
Олена Красилинець, медсестра КНП “Обласний заклад із надання психіатричної допомоги” села Вільшани Закарпатської облради:
Чого би я не працювала, моглабим працювати, я маю 50 років, у таку пенсію маю виходити у 55, а так буду 5 років… В нас більше немає, чим займатися в селі. Мені хворих не буде хватати, я до них привикла, як до своїх дітей.
І Олена не єдина, кому доведеться шукати роботу. Із півтори сотні працівників мають залишитися тільки 75.
Тетяна Кнаус, кадровий інспектор:
То, знаєте, обідно. Я пропрацювала 45 років, но для мене тото удар. Для наших сих мєсних ісе один доход був, шо тепер.
Таке скорочення через реформу. У закладі зменшили кількість ліжкомісць. Із можливих 200 тепер тут можуть лікуватися 75 пацієнтів. Довелося закрити і деякі відділення.
Володимир Тетеря, в.о. директора КНП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги” села Вільшани Закарпатської облради:
Тут знаходилося туберкульозне відділення, яке, на превеликий жаль, ми закрили. Тут лікувалися пацієнти з психічними хворобами, які мали супутній туберкульоз. Це було єдине відділення на область.
Раніше лікарню фінансувала держава. Тепер – за медреформою – заклад зароблятиме самостійно, відповідно до наданих ним послуг. За їхніми даними, кажуть медики, фінансування зменшилося – майже на 80%.
Володими Тетеря, В.О. директора КНП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги” села Вільшани Закарпатської облради:
За каждого пацієнта нам повинні заплатити 7400. Харчування, медикаменти, зарплата всіх працівників, обстеження, консультації суміжних лікарів – тобто всьо із цієї суми.
Головний лікар розповідає – коштів, які заробляють, вистачає лише на зарплати. Немає грошей навіть на їжу для хворих. Вже майже пів року допомагають волонтери.
Сергій Шишканинець, волонтер:
Зустріли нас радісно, дуже обрадувалися, як сказали, що в них дуже мало коштів на то, щоб закупити харчування, ліки.
Через брак фінансування, заклад опинився на межі закриття. Аби лікарня працювала, потрібен дефібрилятор з функцією синхронізації. Такі умови національної служби здоров’я. Коштує апарат 100 тисяч гривень. Грошей на це немає. Тож ймовірно доведеться перепрофільовуватися.
Михайло Петрішка, директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА:
На сьогодні ми пропрацьовуємо можливість його перепрофілювання під стаціонарний догляд, і в тому числі розглядаємо питання залишення одного приміщення для відкриття відділення для психічно хворих, у яких буде стан загострення.
Наразі ж у закладі працюють над тим, щоб оформити паспорти для пацієнтів, які їх не мають. І тоді цих людей можна буде прилаштувати у будинки-інтернати. Медики сподіваються, що до кінця року їхню лікарню реорганізують, і облаштують інтернат для таких хворих. В іншому разі, як виживатимуть – не знають.
Мар`яна Мартин, Подробности-ТВ07 вересня 2020р.