У Свято-Миколаївському жіночому монастирі 7 лютого звершено чин похорону почесної настоятельниці обителі ігумені Єпистимії. 86-річна настоятельниця відійшла у вічність 5 лютого.
Вперше у монастир майбутня ігуменя Епістімія вступила у 1952 році – в скит від Липчанського жіночого монастиря, який знаходився в селі Іза.
Вже у 1955 році перейшла у Свято-Миколаївський жіночий монастир в Мукачеві. У 1959 році прийняла іночеський постриг в Мукачівському монастирі з іменем Архелая, в 1970 році – в мантію іменем Єпістімія.
У серпні 1993 року її було обрано настоятелькою Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря.
Того ж року монахиню Епістімію було затверджено на посаді настоятельки жіночого Свято-Миколаївського Мукачівського монастиря з возведенням в сан ігумені та возложенням на неї наперсного хреста.
У 2002 році її нагородили грамотою митрополита Київського і всієї України Володимира та ювілейною медаллю «Харківський собор – 10 років» 1 ступеня – «за заслуги перед Українською Православною Церквою та у зв’язку з десятиліттям Харківського собору».
У березні 2006 року була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
У травні 2008 року настоятельниця Мукачівського монастиря була нагороджена правом носіння другого хреста з прикрасами «за усердне служіння Церкві Христовій».
У вересні 2010 року нагороджена орденом УПЦ святої великомучениці Варвари «за заслуги перед УПЦ». Неодноразово матушка була нагороджена почесними грамотами «за вагомий внесок в справу духовного виховання молоді».
За роки правління матушки Епістімії монастир розквітнув і поповнився новими насельницями. Протягом1998-2000 років були проведені масштабні ремонтно-реставраційні роботи. У 1997 році до монастиря було перевезено велику частку мощей преподобного Мойсея Угрина. У 2004 р. на заміну старої каплички XIX ст на території був побудований храм-каплиця на честь Успіння Богородиці.
25-ти річне правління Мукачівським монастирем ігуменією Єпістімією перегорнуло 650-ти річну сторінку історії обителі.
