Невтішну новину у своєму ФБ повідомив Ярослав Галас:
Пам’яті Владислава Домище.
Учора ввечері від коронавірусу помер мій близький друг Владислав Домище, полковник обласного управління СБУ. Згорів фактично за 5 днів – у вівторок потрапив у лікарню, а в суботу його не стало. Три тижні тому ми бачилися в місті з нагоди його 49-річчя, спілкувалися, обговорювали плани на майбутнє. Яка наївність, як тепер виявилося…
У середу й четвер, ми кілька разів зв’язувалися по телефону. Владик почувався дуже погано (температура 39 – 40, уражені легені) і був зовсім зневірений, а я з усіх сил намагався його підбадьорити, просив гнати геть песимістичні думки. Потім його підключили до апарату штучної вентиляції легень…
Ми були знайомі зі студентських років, жили в гуртожитку в одній кімнаті, а після університету постійно підтримували зв’язок – дружили сім’ями, їздили разом на пікніки, в походи. Мій старший син названий на його честь, Владик був його хресним батьком.
Ще студентом він мріяв працювати в спецслужбі, тому що дуже любив Україну, був патріотом. І багато чого досяг на своїй роботі. Хоча йому більше б личила дипломатична служба, адже в силових структурах людина часом має бути жорсткою й товстошкірою. А Владик був завжди спокійний, дуже добрий і надзвичайно інтелігентний. Оці його доброту й інтелігентність усі відзначали, а я часто повторював: «Владику, ти нетиповий СБУ-шник». І ось за 5 днів його не стало…
Коли раптово, в самому розквіті сил від нас ідуть такі люди, починаєш розуміти нелогічність і несправедливість цього світу…
Вічна пам’ять тобі, Владику!
