Що значить бути справжньою жінкою? Це вміти нарoджувати дітей і правильно виховувати їх? Або це значить бути м’якою, ніжною, розуміючою? Або може бути здатною смачно нагодувати коханого і створювати затишок в домі? Неможливо бути одногранною… жінки вміють багато чого поєднувати, але де ж ця межа, що повинна вмістити в собі справжня жінка?
Обмеження зовсім не має! Є приклади жінок, які вміють все, є першими й найкращими у всьому. Однією з таких є Анна Миколаївна Гомонай – директорка Інституту електронної фізики НАН України. Вона не тільки єдина серед жінок фізиків, яка є керівником установи, вона людина, що вмістила в собі багатогранність справжньої, сильної та водночас чуйної жінки.
Шлях у науку в Анни Миколаївни почався ще у вересні 1966 року. Їй на той момент ще не було 7-ми років, але в школу вона дуже хотіла. Батько взяв її за руку і привів до початкової школи, щоб все таки спробувати. Після короткої співбесіди директорка з радістю прийняла її, так як обдарована маленька Аня вже тоді вільно читала й писала українською та російською мовами.
В шкільні роки вона була старостою, членом міського піонерського штабу, секретарем комсомольської організації класу і завжди вчилась на відмінно. З шостого по десятий клас вона була капітаном баскетбольної і волейбольної команд, які неодноразово були переможцями спортивних змагань між школами міста. З восьмого класу вона була членом міської баскетбольної команди при Ужгородській ДЮСШ.
У 1976 році тоді ще Анна Кузьма поступила на фізичний факультет Ужгородського державного університету, де уже з третього курсу навчання активно працювала в науковій лабораторії кафедри квантової електроніки, даючи свій посильний внесок у наукові досягнення більш зрілих учених. Незважаючи на велике навантаження, вона продовжує займатися спортом, виступати на змаганнях з волейболу, захищаючи честь факультету та університету. Веде вона також активне громадське життя як секретар комсомольської організації групи, член комітету комсомолу факультету. Організовує вечори відпочинку, День Архімеда, екскурсії та походи.
У червні 1981 року закінчує фізичний факультет, отримавши диплом з відзнакою. Успішно склавши вступні іспити у грудні 1981 року Анна Гомонай стає аспіранткою очної аспірантури на кафедрі квантової електроніки Ужгородського держуніверситету. Проводить наукові дослідження за темою кандидатської дисертації під керівництвом відомого вченого професора Запісочного І.П.
На цей час вона вже одружена (у травні 1981 р.). Її чоловік – Гомонай Олександр Ілліч, був її однокурсником, а отже однодумцем. Слід зауважити, що знання і наполегливість у навчанні та науці дозволили обом потрапити у колектив, який протягом десятиліть під керівництвом І.П.Запісочного працював з вражаючою віддачею і неймовірними результатами.
У 1986 році вона до строку закінчення аспірантури успішно захищає дисертацію і їй присуджують ступінь кандидата фізико-математичних наук. З квітня 1986 року вона працює молодшим науковим співробітником Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, з 1992 року – науковим співробітником Інституту електронної фізики Національної академії наук України, а з 1994 року – старшим науковим співробітником цього Інституту.
Як і в шкільні та студентські роки вона активна і в громадському житті. Була секретарем комсомольської організації Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, секретарем профкому, а згодом головою профспілкової організації Інституту електронної фізики НАН України, членом Центрального комітету Профспілки працівників НАН України. В цей же час, вона народжує двох чудових донечок – Руслану та Наталку, яких разом із чоловіком виховує у любові та ніжності. Вміло суміщаючи обов’язки дружини, мами та науковця, Анна Миколаївна захоплює людей подивом, так як ніколи не жаліючись встигає завжди і всюди.
Важкі роки цілоденних експериментів, недоспані ночі, проведені в лабораторії приносять свої плоди. У 2015 році Анна Гомонай стає доктором фізико-математичних наук, тріумфально захищаючи свою докторську дисертацію “Резонансні та автоіонізаційні явища у процесах зіткнень електронів з іонами металів”, маючи при цьому більше 100 друкованих праць та 1 патент України на винахід. Така відданість роботі не залишається непоміченою. За ці роки вона неодноразово нагороджується різними відзнаками – Ювілейною медаллю “80 років НАН України” (1998 р.), Почесною грамотою управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації (2002 р., 2007 р.), Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК профспілки працівників НАН України (2012 р.) та стає лауреатом премії НАН України імені І. Пулюя у галузі прикладної фізики (2012 р.). У квітні 2017 року її обрано директором Інституту електронної фізики НАН України, яким вона успішно керує і сьогодні.
21 грудня 2019 року Анні Миколаївні Гомонай виповнюється 60 років, для когось це багато, для неї думаю зовсім мало. Неймовірний ентузіазм і жага до життя цієї жінки роблять її молодою дівчиною, в якої ще багато чого видатного попереду. І це не тільки виховання її внучат, найбільшого скарбу в житті бабусі Ані, а й неймовірні винаходи та експериментальні результати світового значення. На завершення хочеться сказати – талант, інтелект, думка рухає вперед, тому жінка в науці є величною і викликає захоплення, а вишуканий жіночий розум дає можливість відкривати неперевершені грані. Майбутнє за вашим інтелектом і можливостями, ми віримо у Вас, Анно Миколаївно!
Вікторія Роман