Закон №9549 – відтермінування обов’язкових планів просторового розвитку до 2028 року 5 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон №9549, яким відтерміновано обов’язкове розроблення комплексних планів просторового розвитку територій громад до 1 січня 2028 року.
Що змінилося?
1. Новий термін: • Замість 1 січня 2025 року, громади отримали додаткові 3 роки – до 1 січня 2028 року.
2. Гнучкість у плануванні: • Закон дозволяє громадам діяти в умовах воєнного часу, не зупиняючи розвиток через відсутність комплексного плану.
3. Можливість ініціативи: • Громади можуть самостійно ініціювати розробку чи оновлення просторової документації – без примусу, у власному темпі. Чому це важливо?
- Зменшується тиск на місцеві бюджети
- Не блокується видача містобудівних умов та дозволів
- Відкривається простір для гнучкого реагування на виклики війни
- З’являється можливість для якісної підготовки стратегічних документів у мирний час.
Погляд на досвід інших країн
Багато держав, особливо після криз чи катастроф, адаптують містобудівне планування до реалій часу.
Україна йде подібним шляхом:
Німеччина:
• Просторове планування відбувається на трьох рівнях: федеральному, земельному та місцевому.
• Муніципалітети мають широку автономію, а розробка планів ведеться без жорстких строків, але із залученням громадськості та фахівців.
Польща
• У 1990-х роках Польща також відклала обов’язкове планування для малих гмін, щоб не зупиняти розвиток.
• Реформа планування тривала поступово, з паралельним навчанням кадрів і цифровізацією процесів. Нідерланди
• Гнучкі «структурні візії» (structuurvisie) замість суворих генпланів.
• Великий акцент на сталий розвиток, адаптацію до змін клімату, інклюзію та участь громад.
Швеція
• Муніципалітети зобов’язані мати план, але без фіксованого терміну, натомість ведеться періодична актуалізація.
• Усі рішення супроводжуються оцінкою впливу на довкілля і прозорими консультаціями.
Що таке комплексний план просторового розвитку?
Це документ, який:
• визначає межі забудови;
• планує розміщення інфраструктури; • враховує ризики, безпеку, кліматичні зміни;
• є основою для видачі дозволів на будівництво.
Він поєднує урбаністику, економіку, екологію, транспорт, культуру та соціальні потреби громади.
Висновок Україна рухається в унісон із практикою країн ЄС:
- дає громадам гнучкість,
- уникає адміністративного тиску,
- ставить акцент на якість, а не на строки. У такий спосіб ми зберігаємо динаміку розвитку, навіть у період війни, і закладаємо основи для інтегрованого та стійкого просторового планування в майбутньому.
- У такий спосіб ми зберігаємо динаміку розвитку, навіть у період війни, і закладаємо основи для інтегрованого та стійкого просторового планування в майбутньому.