4 листопада, відбулася позачергова сесія Берегівської міської ради. Розглянуто два питання: про розгляд заяви керівників фрпакцій міської ради та про висловлення недовіри міському голові й дострокове припинення його повноважень.
Заяву зачитала секретар міської ради Людмила Токар. У ній, зокрема, йдеться про те, що резонансні повідомлення у пресі про розшук угорською поліцією ймовірного депутата Берегівської міської ради паплюжать честь і гідність народних обранців міста, тому останні просять Антіпова В.В. спростувати звинувачення на його адресу. На жаль, зробити цього той не зміг, відбувшись реплікою, що цим займаються його юристи.
Тому депутат Бідзіля О.В. запропонувала Антіпову В.В. звернутися за спростуванням до правоохороннних органів Угорщини або здійснити перетин кордону: якщо не затримають, значить мова непро нього.
Проект рішення з даного питання прийняли одноголосно, за нього голосував навіть Антіпов.
Із другого питання слово надали самому ініціатору відсторонення міського голови з посади. Але пан Антіпов заявив, що не готовий презентувати це питання і разом із членом очолюваної ним групи Саєнковим В.В. покинули зал.
З цього питання голосували таємно. Загалом було видано 19 бюлетенів (на сесії були присутні 21 депутат, але двоє покинули зал). Проти висловлення недовіри Золтану Бабяку проголосували 17 народних обранців, двоє утримались. Протокол затвердили одноголосно.
“Карпатська панорама” вже писала, що нині Антіпов В.В. судиться зі своєю колегинею в органі місцевого самоврядування Іриною Шелемон, яка ще два роки тому була членом очолюваної Антіповим групи Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, за списком якої і став народним обранцем.
Але справедлива жінка не схотіла підтримувати часом досить сумнівні “рухи” керівника міні-фракції, проти якого до того ж було порушено дві кримінальні справи, і вийшла з формування, ставши позафракційною і особистим ворогом номер 2 пана Антіпова після мера Берегова Золтана Бабяка.
Про кримінальні діяння депутата раніше повідомляв ряд місцевих ЗМІ. Як зазначає тодішній прес-секретар відділу Яна Денисюк, а інформацію про відкриття кримінального провадження у справі підтвердив начальник Микола Куриця. У публікаціях йшлося про те, що на підставі ухвали слідчого судді Берегівського районного суду, 13 березня 2015 року працівниками УДСБЕЗ УМВС проведено санкціонований обшук у підпільному казино, що утримував Антіпов, під час якого задукоментовано факт гри в покер за участю 11 осіб та 2-х круп’є. Вилучено стіл для гри в покер, фішки в кількості 1 446 штук номіналом від 1 до 2,4 тисяч гривнів, 16 колод гральних карт, значну кількість готівки: 28 436 гривень, 70 доларів США, 450 євро і 40 тисяч угорських форинтів. Журналісти назвали також організатора підпільного казино – тоді ще керівника місцевого осередку партії УДАР Віталія Антіпова, котрий уже мав проблеми із законом.
Так, 9 червня 2012 року на автобусній зупинці села Дубрівка Ужгородського району він на своєму “Хюндаі-Сантафе” смертельно травмував 32-річну місцеву жительку і втік з місця події. Його почали переслідувати інспектори ДПС і наздогнали недалеко від Мукачева – водій саме намагався зняти з авто пошкоджений при ударі бампер, прямий доказ того, що саме цей транспортний засіб смертельно травмував 32-річну жінку.
За обидвома названими порушеннями були порушені кримінальні справи, розгляд яких триває по-сьогдні. Що останні не закриті підтвердили, відповідаючи на офіційний запит головного редактора “Карпатської панорами” Валерія Разгулова, керівники Берегівських міськрайпрокуратури Володимир Жилкін та райвідділу тоді ще міліції Євген Калитич.
Про це й інформувала читачів газета. На публікацію надійшли численні відгуки, у тому числі й від Ірини Шелемон, котра процитувала відповідь прокурора, не додавши до неї від себе жодного слова. Однак Віталій Антіпов побачив тут можливість “віддячитись” невдячному члену своєї депутатської групи за вихід із неї й подав на жінку позов у суд “за приниження гідності й честі”. Цікаво, а чи є вони у нього взагалі?
Зрозуміло, пані Шелемон суд першої інстанції в Берегові виграла. Це було півтора року тому. Але невгамовний Антіпов не заспокоювався й подав апеляцію. А щоб попсувати нерви опоненту, всіляко затягував розгляд: то його адвокат Едуард Пуканич не доніс потрібні документи, то взяв відпустку, то не міг з’явитися у визначений час на засідання, бо мав розгляд у суді інших справ, і т.ін. Таким чином справу розглядають уже майже два роки.
Зрештою, здавалось би кінцеве засідання призначили на 29 жовтня нинішнього. Але вкотре команда Антіпова вдалася до хитрощів: надала суду нерозбірливу ухвалу Берегівського суду, яку служителі Феміди не змогли прочитати. Отож, засідання вкотре перенесли, тепер на 26 листопада.
Під час засідання склалось враження, що напористий Едуард Пуканич всіляко тиснув на суддів, нагадуючи їм скільки справ його наймач Віталій Антіпов виграв проти ЗМІ.
Так, він пригадав справу кількарічної давності, що розглядалась Виноградівським районним судом проти інформагенства “Голос Карпат”, яка до нинішньої не мала жодного відношення. Зауважив також, що його”підопічний” виграв справу проти “Карпатської панорами”, хоча позов був задовільнений лише частково. І взагалі захисник поводив себе на “межі фолу”, про що відповідач зробила йому цілком слушне зауваження: “Якось не зрозуміло, хто тут суддя, адвокат чи члени суду?”
Не взяли до уваги служителі Феміди і відповідь на зовсім свіжий запит депутатів Берегівської міської ради, підписаний керівниками всіх фракцій, до начальника місцевого відділу поліції стосовно подальшої долі кримінальних справ проти Антіпова й прохання прискорити їх завершення. Хоча т.в.о. начальника слідчого відділу М.Банга чітко написав, що “справи не закрито, триває розслідування й првоохоронці зроблять все для того, аби розглянути їх об’єктивно і у визначені законом строки.” Хоча, на наш погляд, останні вже давно минули, бо тягнуться більше чотирьох років.
Сьогодні соціальну мережу та місцеві засоби масової інформації заполонило повідомлення угорської поліції про розшук у зв’язку із цькуванням митника одного з ПП Угорщини мешканцем м.Берегова з подвійним громадянством Віктором Анті. А на плакаті бачимо фото депутата Віталія Антіпова, з його вихідними даними про місце й дату народження.
За твердженнями угорських правоохоронців, зловмисник підмовив двох своїх спільників, раніше судимих громадян Угорщини, купити траурний вінок, написав на стрічках до нього погрожуючі слова й примусив подільників встановити атрибут покійників до будинку митника. За це заплатив виконавцям 50 тисяч форинтів. Останніх згідно з рішенням районного суду Матесалки взято під варту. Напевно, вони й “здали” свого замовника.
Сам Антіпов називає все це провокацією, сфабрикованою проти нього за участі мера Берегова, який ніби-то так реагує на заяву депутата до НАБУ, що на її підставі порушило проти міського голови кримінальне розслідування. Чомусь мало віриться, що управління поліціїСаболч-Сатмар-Березької області “випускає” такі фейки. До того ж повідомлення про розшук Віктоа Анті опубліковане не лише на офіційному сайті поліції, а й в засобах масової інформації, що виходять в Ніредьгазі, зокрема в регіональній газеті “Келет Мадярорсаг”. Причому, Віктор Анті знаходиться на чолі списку тих, кого розшукує поліція.
Коментуючи подію регіональному виданню “Карпатолйо”, секретар Берегівсьокї міської ради Людмила Токар зазначила, що вони теж взнали про все із преси.
“Якщо наш депутат буде причетний до справи, безумовно, ми теж вивчимо й розглянемо її,” – наголосила посадовець. Вона підтвердила, що вихідні дані, наведені угорською поліцією щодо особи, яку розшукують, відповідають зареєстрованим у органі самоврядування даним Віталія Антіпова. До того ж на плакаті, без сумніву, його фотографія.
Донедавна депутат очолював у міській раді групу Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Але після поразки колишнього гаранта на президентських виборах, групу перйменували у “За розвиток Берегова” і в ній після виходу Ірини Шелемон залишилось разом з Антіповим троє осіб.
Окрім цього, на початку каденції депутата обрали секретарем постійної житлово-комунальної комісії, хоча він брав участь переважно в засіданнях земельної, де завжди вносив до пропозицій свої “п’ять копійок”. Тому був твердо переконаний, що члени комісії без зволікань проголосують і за заяву його дружини про виділення їй кількох земельних ділянок у центрі міста. Проте, клопотання відхилили. З цього моменту Антіпов і викопав сокиру війни з депутатським корпусом та головою міської ради.
Чому такий впевнений у своїй безкарності Віталій Антіпов? Чи не тому, що сподівається на підтримку Національного комітету по боротьбі з корупцією, членом якого, як не парадоксально, є з 2010 року, як і Української асоціації бізнесменів? Або є якісь інші причини, які не дозволяють зупинити “перманентну” бурхливу діяльність цього псевдо-громадського діяча?
