Гідами мандрівки на Пікуй зголосилися стати викладачі Павло Гуранич і Валерій Кривський, крім того, молодь супроводжували наставники Анатолій Сусла, Василь Рубіш, Олександр Конопльов.
Гори вчать долати труднощі та зближують — переконані представники фізичного факультету Ужгородського національного університету. Нещодавно вони вирушили в чергову мандрівку, цього разу обрали гору Пікуй (1408 м) — найвищу вершину Вододільного хребта, розташовану на межі Закарпатської та Львівської областей.
До підніжжя їхали з Ужгорода близько двох годин, підйом і спуск тривали по три години.
«Дуже довго чекали цю поїздку. Нам пощастило з погодою, було тепло, лише на вершині дуже вітряно. Багато студентів виявило бажання поїхати, тому була велика й весела компанія. Нас супроводжували викладачі. Підйом був доволі складним, бо гора стрімка, але атмосфера в нашому колективі панувала дуже крута. Ми спілкувалися з викладачами, проводили весело час , співали пісні», — зазначила голова студради фізичного факультету Світлана Кузьма.
Магістрант Мартін Білич, який має досвід підкорення Говерли, поділився враженнями: «Загалом поїздка була чудовою. Попри те, що Пікуй — не найвища гора в Україні, підніматися було нелегко, але я дуже задоволений від підкорення чергової вершини. Пощастило, що погода сприяла, — відкривався чудовий краєвид. Також не можу не сказати про дружний колектив фізичного факультету. Якби я піднімався сам, думаю, були б не ті відчуття. Було класно, сподіваюся це тільки початок підкорень вершин від нашого підрозділу».
Поїздка надовго запам’ятається й другокурсниці Дарині Коровській. За словами дівчини, підкорення гори було нелегким, але фізики це зробили! «Ті неймовірні краєвиди, ті емоції просто неможливо передати словами. Дякую улюбленому факультету за такий чудовий день», — каже Дарина.
Чимало вражень від мандрівки залишилося й у студентки Юлії Баран: «Раніше ніколи не думала, що університет дає не тільки знання, а й неймовірні незабутні емоції. Я вже підкорила одну вершину, проте Пікуй дався важче, правда, тільки фізично, тому що завдяки чудовій компанії шлях здавався не таким складним».
У студента Володимира Лембака похід залишив різні враження: запам’ятався сильний вітер, але було приємно досягнути вершини й весело поспілкуватися. Тож юнак висловив сподівання, що такі поїздки будуть частішими й до них долучиться якомога більше людей.
Похід у гори допоміг колективу подружитися ще більше. До того ж першокурсники мали чудову нагоду ближче познайомитися з колегами. Так, Андрій Іпатов зазначив: «Це був мій перший похід із викладачами та друзями з фізичного факультету, які в той день подарували неймовірної емоції. Вдячний за цей день, сповнений натхнення на нові успіхи».
НАЗАД 1 з 8 ВПЕРЕД
А попереду — ще багато нових вершин!
Ольга Брайлян,
фото із соцмереж