Уже 5-ий рік на Закарпатті працює соціальний проєкт «неСам». Він був створений, аби показати, що ті, хто потрапили у біду, самими у ній не залишаться, – розповідає Ернест Завадський, речник патрульної поліції Закарпаття, громадський активіст, який докладає чимало зусиль для організації різних акцій у рамках проєкту.
«Час від часу кожен із нас за щось бореться: за сім’ю, кохання, дружбу, роботу… Але, на жаль, є дітки, які щодня борються за життя. І батьки, які борються за своїх дітей», – каже пан Ернест, радіючи, що благодійників, готових допомагати, стає більше.
Люди насправді можуть гостро потребувати всілякої підтримки: від коштів на автоматизований стільчик для пересування, чи спеціальний антипролежневий матрац для медичного ліжка на електроприводі, чи відкашлювач, чи апарат для неінвазивної вентиляції легень… Погодьмося, що здорові люди про таке іноді навіть не підозрюють. До простого людського спілкування, тепла, уваги, часу, виділеного у щільному робочому графіку.
На щастя, знаходяться люди, готові здійснювати найзаповітніші мрії інших, зокрема діток з особливими потребами. Які теж мріють. Наприклад, побачити місто з висоти пташиного польоту. Для цього ще перед війною до Ужгорода прилітали з Коломиї пілоти Олександр Жуков та Ігор Табанюк – політати разом з хлопчиком, який дуже про це мріяв. Ігор Табанюк, на жаль, загинув в авіакатастрофі. Але пам’ять про його добрі справи робить його живим – одним із тих, кому не байдужа людина. Інший хлопчик понад усе хотів покерувати локомотивом потяга і, звичайно ж, посигналити. Як тільки бачив потяг, в його очах спалахувала радість. Його мрія теж здійснилася. Як і багато інших мрій: планшети, телефони, телевізори. За цей час підопічні діти мали конкурси й вікторини, солодощі й різні смаколики, а ще мандрівки, які вони так люблять.
Торік до Ужгорода в рамках проєкту приїжджали дітки з Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Домашнє тепло» – їх тепло зустріли в управлінні патрульної поліції. Діти із задоволенням каталися на службових автівках, розглядали їх комплектацію, спорядження патрульних, навіть шоломи приміряли, відчуваючи себе справжніми ТОРівцями. Цього року їх чекають у театрі «Бавка» на Різдвяну казку за сприяння патрульних поліцейських. Інші різдвяно-новорічні сюрпризи чекають від тих, хто активно й постійно підтримує роботу проєкту «неСам». Серед них – депутат Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян, який розповів, що побував у Центрі «Домашнє тепло» влітку, передав дітям хурму та ківі, вирощені власноруч, восени, а тепер чекає їх у гості в Ужгороді на ялинку.
«Усім нам хочеться тепла й любові, затишку й турботи. Особливо гостро це відчувається у ці передсвяткові дні. Тому з радістю долучаюся до організації свята для дітей. Намагаюся робити це постійно, бо добре знаю про важливість отого «неСам» з власного життєвого досвіду. Тож хай ніхто у світі не почувається сам – упевнений, на кожен запит є відгук. Треба казати про свою потребу й вірити, що мрії здійснюються», – запевнив пан Арсен.
