Перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо прокоментував дискусію, яка виникла після форуму «Re:Open Zakarpattia», після порівняння заступника керівника ОПУ Віктора Микити щодо сплати лісопилками до місцевих бюджетів області близько 17 млн грн податків, що «дорівнює двом McDonald’s».
Він наголосив, що йшлося саме про лісопильні підприємства (пилорами) – суб’єкти господарювання та ФОПи, які займаються первинною обробкою деревини.
Проблема низьких надходжень та тіньової зайнятості
Василь Іванчо підтвердив фактичні дані:
- Надходження до бюджетів: У 2024 році лісопильні підприємства сплатили до місцевих бюджетів близько 17 млн грн.
- Зайнятість і зарплати: На декількох сотнях таких суб’єктів господарювання офіційно працює близько 470 спеціалістів, а середня офіційна зарплата становить трохи більше 11,7 тисяч грн.
«Зрозуміло, що з такою статистикою лісопилки сьогодні знаходяться у напівлегальній площині: зарплати часто виплачуються у конвертах, і не всі працівники оформлені офіційно», – зазначив Василь Іванчо.
Він також звернув увагу на проблему експорту сировини, оскільки лише через Закарпатську митницю у 2024 році було експортовано понад 210 тисяч кубометрів дошки. Ця продукція практично не має доданої вартості – відправляється сировина замість готового продукту, який міг би створювати робочі місця тут, на Закарпатті.
Саме на цю проблему тіньової роботи, низької офіційної зайнятості та мінімальних відрахувань до бюджетів громад і хотів звернути увагу Віктор Микита.
Історичний спад і стратегічне значення
Іванчо підкреслив, що деревообробна промисловість має стратегічне значення для Закарпаття, адже понад 54,2% території області вкрито лісами. Водночас він навів дані, які свідчать про значне скорочення офіційної зайнятості у галузі за останні два десятиліття:
- 2000 рік: працювало понад 20 тисяч осіб.
- 2005 рік: більше ніж 10 тисяч осіб.
- 2021 рік: понад 5,6 тисяч осіб.
- Сьогодні: близько 4 тисяч фахівців.
Підтримка доброчесних підприємств та інвестиції
Василь Іванчо подякував підприємствам, які займаються глибинною переробкою (виготовленням меблевих виробів), працюють доброчесно, забезпечуючи гідні зарплати та сплачуючи податки.
Однак, за його словами, наразі лише 38 таких компаній визнані критично важливими для функціонування економіки, що свідчить про їхній належний рівень зарплати і сплати податків. Але це становить лише 5 відсотків від загальної кількості компаній з відповідним статусом.
Минулого року ці підприємства спрямували до місцевого бюджету 95,2 млн грн, а за 9 місяців 2025 року – 88,2 млн грн.
«Однак це невисокі показники і невелика частка від загальних надходжень у бюджет», – додав профільний заступник голови ОВА.
Для виправлення ситуації та підвищення ефективності галузі Закарпатська ОВА залучила одну з найбільших інвестицій – близько 300 млн доларів – саме в деревообробну галузь.
«Ми сподіваємося, що у 2026 році корисний коефіцієнт від одного зрубаного дерева збільшить у декілька разів надходження до бюджетів області. Цей сучасний індустріальний парк запрацює у першому півріччі 2026 року та забезпечить близько 2000 робочих місць після повного запуску», – уточнив Василь Іванчо.
Також він додав, що влада створює умови для переходу бізнесу первинної переробки у легальну сферу, використовуючи державні інструменти – гранти, «Доступні кредити 5-7-9%» тощо. В обласному бюджеті на 2025 та 2026 роки передбачені кошти на погашення відсотків для підприємств, які виготовляють кінцевий продукт і створюють нові робочі місця.
«Щоб досягнути системного результату, потрібне прозоре регулювання галузі, стимулювання переробки та детінізація зайнятості. Тільки спільно — бізнес, громади та держава — ми зможемо вивести лісову галузь із кризи та забезпечити її сталий розвиток», – підсумував Василь Іванчо.