Рада Європи, котра базується в Страсбурзі, є дуже важливим органом Європейського співтовариства, оскільки це єдина міжнародна організація, що об’єднує депутатів усіх європейських країн. Тут працює і Венеціанська комісія, дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, який надає висновки про відповідність проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям, а також Європейський суд з прав людини.
«Важливо інформувати Раду Європи про ситуацію закарпатських угорців, – наголосив Василь Брензович. – На жаль, ситуація залишилася такою ж, як і протягом минулих п’яти років: в Україні обмежували й обмежують мовні, освітні права нацменшин, що негативно впливає як на життя й майбутнє закарпатських угорців та інших національних меншин, так і на стабільність та мир у країні».
Василь Брензович був радий великій кількості присутніх на круглому столі на тему «Ситуація та перспективи мовних прав в Україні», який відбувся в Раді Європи у вівторок. На заході, організованому угорською делегацією, звернули увагу на звуження прав національних меншин в Україні, зокрема закарпатських угорців, дискримінаційний характер закону про повну загальну середню освіту, а також невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. Голова Комітету із закордонних справ парламенту Угорщини Жолт Неймет на засіданні підкреслив: «В Україні не можна допустити жодної дискримінації національних меншин». Іштван Черничко, у свою чергу, представив тіньовий звіт щодо імплементації Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, котрий підтверджує, що країна порушує взяті на себе «мовні» зобов’язання.
«Під час заходу вдалося чітко змалювати нинішню мовну політику в Україні», – додав Василь Брензович.
У середу перед своєю зустріччю з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович та представниками Венеціанської комісії політик повідомив: «Хочу звернути увагу фахівців на те, що Україна, незважаючи на обіцянки, досі не виконала рекомендацій Венеціанської комісії щодо «мовного» та «освітнього» законів».
«На жаль, сподівання переважної більшості населення країни на обрання президентом Володимира Зеленського та парламентські вибори не справдилися, оскільки ведеться та ж політика, що й раніше, – сказав він. – Це підтверджує і схвалення «освітнього» закону, а також невнесення змін до «мовного».
«Слід наголосити, що Україна відтермінувала до 2023 року набуття чинності Законом про освіту для учнів шкіл з мовою навчання нацменшин, мова яких належить до мов ЄС, та надала право вільного вибору мови освітнього процесу приватним закладам освіти. Проте передбачається складання іспитів виключно державною мовою. У цей перехідний період важливою є думка європейських інституцій. Ми тут для того, аби поінформувати про все це керівника Ради Європи», – заявив Василь Брензович.