Виявляється, у жовтні 2017 року голова Національного зібрання Угорщини Ласло Кевер підписав таємне звернення особисто до спікера російської Держдуми В’ячеслава Володіна щодо захисту прав угорців Закарпаття.
Ймовірно саме це звернення мав на увазі голова російського парламенту В’ячеслав Володін, коли 3 грудня минулого року із трибуни публічно заявив про спільну з Угорщиною боротьбу за права національних меншин, які проживають в Україні.- Ми це питання обговорювали на останній зустрічі з Головою парламенту Угорщини, отримавши від нього рішення вищого законодавчого органу (Національного зібрання – ред.), де мова йде про об’єднання зусиль у захисті прав малих народів, які проживають на території України, – цитує Володіна офіційний сайт Держдуми.
Заява російського чиновника практично відразу викликала резонанс не так у російських, як в українських ЗМІ, що спричинило чергове загострення українсько-угорських відносин.Більшість українців сприйняло цю новину як черговий фейк російської пропаганди, але українське МЗС через Посольство у Будапешті негайно звернулось до угорської сторони для перевірки зазначеної інформації.
– Державні Збори Угорщини не ухвалювали таких заяв, вони ані усно, ані письмово не могли передавати таку інформацію в ході угорсько-російських переговорів на рівні парламентів, – заявила 3 грудня речниця МЗС України Катерина Зеленко.
До речі, у МЗС також висловили сподівання, що “Угорщина, яка як член ЄС і НАТО нас підтримує в протидії російській агресії, не укладатиме альянсів з агресором проти України і також відреагує на появу цієї інформації”. Реакції офіційного Будапешта на слова Володіна так і не було.
Угорські дипломати у цій ситуації зіграли у дуже “тонку гру”, свідченням якої є їх пояснення українським колегам, начебто угорці не передавали жодних звернень “…в ході угорсько-російських переговорів на рівні парламентів”, маючи на увазі останню зустріч Ласло Кевера та В’ячеслава Володіна у Нур-Султані, яка відбулась в столиці Казахстану ще 23 вересня минулого року.
З однієї сторони, дійсно, того дня під час двосторонньої зустрічі спікери парламентів говорили про Україну, навчання угорців рідною мовою тощо, але жодні звернення не були передані російській делегації. Але з іншої сторони, угорці сподівались, що таємне звернення 2017 року, яке і мав на увазі Володін, так і залишиться у кремлівських архівах.
Вже наступного дня після резонансної заяви В’ячеслава Володіна, а також після оприлюдненої позиції українського МЗС, інформація втратила актуальність і стала б черговим пройденим етапом інформаційно-гібридної війни Росії проти України, якби ніким не помічена публікація на офіційному сайт Держдуми від 4 грудня під назвою: “Ласло Кевер — Вячеславу Володину: “Прошу вас сделать все, что в ваших силах”, де і були опубліковані документі передані Кремлю від парламенту Угорщини.
У вказаній статті йдеться про те, що після прийняття 5 вересня 2017 року Закону України “Про освіту”, де чітко регулюється навчання мовами нацменшин та державною відповідно, депутати угорського Національного зібрання під головуванням спікера Ласло Кевера одноголосно підтримали резолюцію, де засудили вказаний закон, а статтю 7 взагалі назвали “дискримінаційною” чи такою, що “обмежує право на навчання угорців Закарпаття рідною мовою”.
У 2017 році парламент Угорщини дійсно приймав таке звернення, яке пізніше було передано до генерального секретаря ОБСЄ, а також до верховного комісара ООН із прав людини, про що було повідомлено Посольство України у Будапешті. Але ніхто не знав про ще одну копію заяви, яку відправили у Москву.
Питання, чому у Кремлі вирішили оприлюднити документ, залишається без відповіді. Але, можливо, це реакція Москви на мовчанку офіційного Будапешта, який виставив “брехуном” на міжнародній арені не просто спікера парламенту РФ, але й найближчого соратника Володимира Путіна, який контролює країну вже понад 20 років.
Важливо, щоб напередодні офіційного візиту до Києва глави угорського МЗС Пейтера Сійярто, який запланований на лютий місяць цього року, були зняті всі крапки над “і” у питанні відкритості, об’єктивності та взаємопорозуміння українсько-угорських відносин.