Про це голова Товариства угорських педагогів Закарпаття (KMPSZ) написала в регіональній газеті “Карпатолйо” у зв’язку з тим, що Міністерство закордонних справ України затребувало від угоромовних освітніх закладів краю терміново надати звіт про надану за останні 5 років Угорщиною фінансову допомогу.
Запит торкається понад 200 дитсадків і шкіл регіону. Згідно з позицією МЗС, перевірка слугує посиленню боротьби з корупцією, забезпеченню прозорості раціонального використання отриманих коштів і їх більш чіткому обліку.
На думку ректора Закарпатського угорського інституту, все це – просто обурливо і є ще однією акцією проти угорської спільноти краю, спробою залякати її представників.
“Усе це абсурд ще й тому, бо обласна рада прийняла рішення, в якому чорним по білому записано, що навчальні заклади Закарпаття можуть отримувати допомогу із-за кордону,- акцентує Ілдика Орос.- З другого боку, запит МЗС дискримінативний, бо зобов’язує надати інформацію лише про допомогу, що надійшла з Угорщини, хоча достеменно відомо: таку ж надає, скажімо, Чехія. І по-третє, ці суми надходять в Україну цілком офіційно на основі договорів з утримувачами освітніх закладів, згідно з якими гроші можуть бути використані на ті чи інші роботи, по завершенню яких складається акт про передачу збудованих чи оновлених об’єктів державним структурам.”
Голова КМПС виокремила, що отримані від Угорщини кошти реалізовуються в Україні, адже роботи виконують місцеві фірми та підприємства, створюючи при цьому нові робочі місця, необхідні матеріали теж закуповуються тут, що сприяє розвитку торгівлі та будівельної галузі, і що найголовніше – всі платять податки. Згідно статистичних даних, таким чином 70 відсотків допомоги повертається українській державі. Разом з тим не треба забувати, що потрібно відзвітуватись і перед Угорщиною.
“Закарпатські угорці зазнали нового політичного тиску, українська сторона ще й досі не зрозуміла, що ми партнери і громадяни цієї країни,- підкреслила ректор ЗУІ.
Ілдика Орос вважає обурливими такі подвійні стандарти, коли звіт виманають лишень про допомогу з Угорщини, яка тільки прагне виправити прогалини, залишені у спадок ще радянською системою”.
Бо за останні 30 років угоромовні освітні заклади області не отримали на оновлення жодної копійки, лише животіли, єдине на що спромоглася держава – оплатити комунальні послуги та працю педагогів.
“А тепер, коли з’явилась можливість усунути неполадки коштом Угорщини, наша влада ще й присікається до цього,- зауважила Ілдика Орос.- За відсутності українських бюджетних ресурсів, дякуючи матеріальній падтримці Угорщини, вдалося за останні роки серед іншого поміняти протікаючі дахи та загниваючі підлоги навчальних закладів краю, забезпечити приміщення й кабінети теплом.”