Сьогодні у готелі мешкає більше сотні пухнастих – кожен має їм’я та увагу.
Чотирилапі мають свої будиночки всередині закладу, на подвір’ї – подушечки, і вільно розгулюють по території біля ресторану. Навіть у ліс виходять. У сам заклад теж пробираються, адже за допомогою спеціальних ходів можуть вільно пересуватися будівлею. Наталія Дмитренко тут вже не вперше – щороку приїжджають з друзями з Києва не просто відпочивати, а з корисною справою – збирають залишене туристами сміття. Розповідає – після важкого робочого дня, хвостаті – найкращі антидепресанти.
Підтримати котячий притулок можуть усі охочі купивши, наприклад, за 15 гривень комбінований корм для котів і погодувавши тварин. Щоправда, робити це в ресторані заборонено. У планах Інни створити на території закладу проект “Кoтів хутір” – такий собі будинок-музей для туристів, яких саме пухнатики приваблюють сюди найбільше. Обіцяє багато фотозон та креативних цікавинок.