На стан дороги поскаржилась закарпатська волонтерка“Відчай!
Вагалася писати цей пост, однак серце підказувало мовчати не маємо права!
Їдучи сьогодні із гуманітарною місією в одне із відділень Обласної психіатричної лікарні в с.Чікош з волонтерами Центр протидії коронавірусу. Закарпаття., зрозуміли, що там де немає дороги, там немає держави…. Я водій із майже 40 річним стажем, бачила усілякі дороги, але це не дорога, це суцільні вибоїни, болото, це роздоріжжя…в нікуди! До лікарні, де лікують душевнохворих, по якій щоденно їздять лікарі, медпрацівники, швидкі, добираються родичі, хто пішки, хто транспортом з усіх куточків області, України по людськи добратися неможливо. В лікарню щодня доставляють ліки, харчі, хворих тощо.
Хто відповідає за цю ділянку дороги, невже за стільки десятиліть влада не бачить, чи може не приходилося їздити до рідних чи близьких в цей спеціалізований заклад???“
Цією вбивчою дорогою щодня добираються медпрацівники, лікарі, доставляють харчі і ліки, швидкі доставляють хворих. Родичі долають ці вирви, пішки, з важкими торбами, бо йдуть провідувати рідних. Мало того в цьому відділенні КНП “Закарпатський обласний заклад невідкладної психіатричної допомоги” лікуються і проходять реабілітацію наші учасники АТО. Сумно, що за таке майбутнє хлопці стояли на передовій, – додала Kateryna Legerda
– написала волотерка з Мукачева Kateryna Legerda