З 8 листопада в Україні почали відстороняти від роботи працівників, які підпадають під обов’язкову вакцинацію та не мають хоча б одного ковідного щеплення.
Таких категорій усього три – представники центральної влади, місцевої влади та освітяни всіх рівнів.
За місяць, з 9 грудня, до них додадуться працівники соціальних закладів, підприємств зі сфери управління центральної влади і стратегічних підприємств (Укрзалізниця, Укрпошта тощо).
Це вимога Міністерства охорони здоров’я. Стратегію по відстороненню там називають обґрунтованою та логічною. І український МОЗ, і міжнародні організації називають вакцинацію єдиним способом зупинити епідемію.
Враховуючи рівень охоплення щепленнями в Україні на 11 листопада – менше 30% однією дозою і 20% двома – масштаби відсторонень від роботи по всій країні будуть чималими. І, звісно, не без опору.
Зокрема 8 листопада у маленькому селі Цепцевичі на Рівненщині близько сотні людей, зокрема батьків, вийшли на мітинг перед місцевою школою, щоб підтримати відсторонених освітян і повернути їх до школи.
У цій школі відсторонили понад 60 працівників, залишилось працювати 120.
“Населення вийшло просто, щоб підтримати. Ніхто не бив директорку, яка повідомила, що вони відсторонені від роботи, якщо не мають щеплення. Ми за те, щоб ми не хворіли на ковід, але ми проти політики примушування”, – пояснює свою позицію УП учасник мітингу, місцевий житель Ростислав Поцікайло.
“Українська правда” поговорила з чотирма людьми, яких відсторонили від роботи через відсутність обов’язкового щеплення проти ковіду або які самі звільнились з цієї причини. У них різні мотиви та план подальших дій, але спільне рішення – відмовитись від роботи, яка приносить гроші та задоволення, заради того, щоб уникнути вакцинації.
“Це все відбувається, щоб визначити, хто вірний Богу”, – вчителька Жанна Тєтєнєва
25 років Жанна Тєтєнєва працює вчителькою української мови та літератури у Вараському ліцеї №1 на Рівненщині. Викладання називає своїм покликанням і справою всього життя.
Жанна не заперечує існування коронавірусу – хоча каже, що за всю пандемію ні вона, ні її знайомі не хворіли, – але є противницею методів, якими з ним борються.
“Величезна проблема є в паніці, яку кожен день поширюють засоби масової інформації. Цей страх смерті… відбувається жахлива інформаційна кампанія”, – розповідає про свої відчуття жінка.
ФОТО: СУСПІЛЬНЕ.РІВНЕ
Жанна називає захисні маски “сатанинським аксесуаром” і не носить їх у громадських місцях – адже “Господь заповів нам дивитися на цей світ з відкритим обличчям”. За відсутність цього аксесуару на жінку склали вже 11 адмінпротоколів – 10 у школі та один в суді.
Усі інші карантинні обмеження вона вважає “злочинними”, бо вони “суперечать Конституції, законам і, перш за все, слову Божому”.
“Я давно християнка і досліджую слово Боже. Про час, у який ми живемо, якраз написано в Біблії: ангел воскресший звіщає з одкровенням – побійтесь Бога і віддайте славу йому, бо настав час суду його. Це все відбувається, щоб визначити, хто вірний йому буде, а хто – під страхом утратити роботу чи ще чимось – піддається цим злочинним розпорядженням“, – пояснює свою позицію Жанна.
Серед “розпоряджень” опинилась і обов’язкова ковід вакцинація, яку вчителька не робила і не збирається. Вважає її експериментом, від якого кожен може відмовитись.
Третього листопада в її ліцей прийшов лист про відсторонення невакцинованих працівників, а п’ятого в закладі видали відповідний наказ. Його зачитали в присутності директора, його заступників та голови профкому.
“Відсторонити від роботи Тєтєнєву Жанну у зв’язку з ухиленням від проведення обов’язкового профілактичного щеплення проти Covid-19 з 08.11.2021 до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення (…) Без збереження заробітної плати та зі збереженням робочого місця”, – зачитує документ у телефонній розмові жінка.
Разом з Жанною від роботи відсторонили також її сестру, вчительку математики. 8 листопада вони ще прийшли до школи, але їм повторно зачитали наказ і вказали, що вони не можуть приступити до роботи.Таке рішення школи жінка буде оскаржувати в суді. Коштів на адвоката, каже, що не потребує – її захисник працює “за покликом серця”. Про нові способи заробітку поки ще не думала.
“Я до всіх щеплень ставлюсь адекватно, але ковідне викликає в мене сумніви”, – вчителька Ольга
Дещо іншу історію має колега Жанни Тєтєнєвої – пані Ольга, що також викладає на Рівненщині. Вона просить не згадувати її прізвище і предмет, якому навчає дітей.
Уже 14 років вона працює в ліцеї маленького села Цепцевичі – саме тут перший день відсторонення освітян почався з батьківського протесту, про який йшлося на початку тексту. Вона також була його учасницею.
Ольга не має релігійних мотивів для відмови від щеплення і навіть припускає, що перехворіла на коронавірус – минулого року мала типовий набір ковідних симптомів з температури, втрати нюху та смаку. Серед її односельчан, зокрема сусідів, були люди, які перенесли цю хворобу тяжко.
На запитання, чи носить Ольга маску в громадських місцях, та відповідає: “Авжеж!”.
Її сумніви щодо ковідного щеплення впираються у дві причини – їй видається “підозрілим” факт обов’язкової вакцинації й те, що виробники вакцин не несуть відповідальності за можливі негативні наслідки.
“Я взагалі до всіх щеплень і медичних процедур ставлюся адекватно, нормально. Мені в дитинстві робили всі щеплення. Коли потрібно, то я звертаюся до лікарів – я дуже рада, що вони дбають за наше здоров’я.
Але оце щеплення від коронавірусу в мене викликало підозру. Бо силою заставляти людину щеплюватися, аж до того що “ми вас звільнимо” – це дуже підозріло”, – пояснює свою позицію вчителька.
Про відсторонення з роботи їй повідомив директор і завуч – адміністрація ліцею скликала спеціальну комісію для цієї процедури, розповідає Ольга, адже інформація про відсторонення вчителів ходила вже давно.
Як і Жанну, її відсторонили без збереження зарплати і до моменту “усунення причини відсторонення” – тобто щеплення. На запитання, чи піде вона після цього вакцинуватись, Ольга відповідає, що це її медична таємниця.
“Чогось депутат може сказати, що він не надасть такої інформації, а простий вчитель має всі документи виложити на стіл”, – обурюється жінка.
З таким рішенням школи та центральної влади вона не погоджується, але до суду поки що не піде. Наразі вона підписала колективне звернення працівників свого ліцею до місцевої та центральної влади з вимогою повернутись на робоче місце.
“Я надіюсь, що все таки в нашій Україні не вся влада настільки продана, вибачте, і, можливо, знайдуться люди, які скасують ці постанови й накази. У мене є така віра. Ще, крім нашої влади, є Бог”, – додає Ольга.
“Це експеримент на людях”, – працівник управління міськради Анатолій
Історія пана Анатолія суттєво відрізняється від двох попередніх – адже, на відміну від Жанни та Ольги, яких відсторонили від роботи, він звільнився сам. Чоловік просить не вказувати своє прізвище в цьому тексті.
Майже 30 років свого життя Анатолій віддав Збройним силам, завершив службу офіцером. Рік тому звільнився і влаштувався фахівцем з охорони праці в управління освіти Білгород-Дністровської міськради на Одещині.
Чоловік каже, що на ковід він не хворів, а якщо раптом і підхопив вірус, то зовсім цього не помітив. Серед знайомих знає тільки про один випадок тяжкого перебігу.
До карантинних обмежень ставиться спокійно й навіть злегка обурюється, що в Білгород-Дністровському їх мало хто дотримується:
“Якщо в містах на людей легше надавити, то тут люди повністю ігнорують карантинні заходи. І якщо їм підказуєш “надіньте маску”, то навіть ставляться до цього агресивно. Кажуть: “Ти шо придурок, чи шо?”
Сам на уточнювальне запитання про маску чоловік відповідає: “Обов’язково надіваю!”.
До щеплення його ставлення радикально інше – Анатолій називає його “експериментом на людях”, який проводять, “щоб швидко реалізувати вакцини”.
“Тут іде питання довіри до влади. Нашій владі не довіряють, тому люди чинять спротив вакцинації. Якби це нормально підносилось, то все було б добре, люди б пішли вакцинуватись”, – вважає чоловік.
Для довідки: вакцинація була доступною в усіх обласних центрах і більшості маленьких міст приблизно з червня цього року. Див. вступ до тексту – цією можливістю не скористалась навіть третина українців.
У вересні колективу, у якому працює Анатолій, повідомили про необхідність вакцинувати 80% працівників. Оскільки в 20% тих, хто мав протипоказання або відстрочку від щеплення, чоловік не потрапляв, то вирішив написати заяву на звільнення.
Початково він просив відпустити його до завершення епідемії, однак таку заяву його керівництво не погодило. Звільнятись довелось з кінцями.
“У мене прекрасний колектив, я на роботу ходив, як на свято – стільки жінок гарних, – тому рішення приймати було важко. І зараз дзвонять, кажуть – повертайтесь, зробіть те щеплення, ми вас чекаємо. Но я не піду, принципово.
Я ж вирішив? Шо – слово дав, слово взяв, чи що?”, – пояснює Анатолій.Про можливість купити сертифікат про вакцинацію чоловік чув, але, каже – підставляти себе заради мінімалки сенсу немає. Нині він житиме на свою військову пенсію.
“Я здорова людина, пробігла два марафони, розумієте?” – Олена Поперечна
Відсторонення торкнулись і найвищої ланки виконавчої влади в України – працівників міністерств. Наприклад, 8 листопада вхідну картку в Міністерство юстицій заблокували головній спеціалістці департаменту нотаріату та державної реєстрації Олені Поперечній.
І в неї теж є своя історія.
Олена не має релігійних мотивів для відмови від ковідного щеплення, не вважає його “експериментом над людством” і навіть “підозрілим” на тлі інших щеплень. Вона просто переконана, що їй це щеплення не потрібне.
“Я не противник вакцинації, я не є антивакцинатор, у мене є вакциновані друзі. Але в мене є особиста думка про те, як я оцінюю свій стан здоров’я. Я здорова людина, займалась змішаними бойовими мистецтвами, пробігла два марафони по 42 кілометри, розумієте?”, – пояснює свою позицію жінка.
Держслужбі в Мін’юсті Олена віддала 2,5 роки. До цього все життя працювала в різних органах юстиції – починала кар’єру в Чернігові, має вищу юридичну освіту.
Весною 2020, коли в Україні ввели жорсткий локдаун, Олену не перевели на дистанційну роботу, хоча це й дозволяв зробити наказ Нацагентства з питань держслужби. Тому, розповідає жінка, вона щодня ходила в Мін’юст пішки.
Тоді ж “на ногах” перенесла ковід, припускає жінка – втратила нюх і смак. Втім ПЛР-тест хворобу не виявив, тому вона “мала ходити на роботу”. “Справа в тому, що не було кому працювати. Питання про те, що когось заразити не стояло. Начальство було в курсі”, – спокійно розповідає Олена.
З появою чуток, а згодом і офіційної інформації про обов’язкову вакцинацію Олена вирішила не повідомляти своєму керівництву про наявність або відсутність ковідного щеплення – натомість написала заяву про відмову розголошувати таку інформацію. На підставі цієї заяви її й відсторонили від роботи з 8 листопада.
“Я все життя працюю на державу! Я маю стаж, а від 8 числа він уже все, не йде. Плюс, попри те, що я ніколи не ходила на лікарняні, зараз я навіть не маю право на цей лікарняний. Мені ніхто його не дасть, бо я відсторонена від роботи.
Тобто порушуються всі базові права. І на соціальний захист, і на працю, і на інформацію, і на захист персональних даних. Такий пресинг у нас уперше, я не можу з цим миритися”, – розповідає жінка.
З рішенням міністерства Олена категорично не погоджується і буде судитись за право повернутись на робоче місце. Каже, що на 90% впевнена в тому, що суд стане на її бік. Нової роботи жінка наразі не шукатиме, адже її трудова книжка все ще в Мін’юсті.
“Якби вони мене звільнили, я би мала можливість шукати собі іншу роботу – а працювати нелегально я не хочу. Я все життя працюю… я плачу податки цій державі”, – підсумовує Олена.