В селі Луги на Рахівщині компанія “РЕНЕР” планує побудувати дві малі ГЕС на гірських річках Стоговець (урочище Скотарчик) та Бальзатул (урочище Струнжин). Обидві дереваційні МГЕС забиратимуть воду на відстані 1,4 км вище за течією від гирла Білої Тиси.

Про свої наміри вони заявили розмістивши Повідомлення про планову діяльність в Єдиному реєстрі ОВД вчора, 26 червня. Проведення громадських слухань ще не анонсували.

Цікаво, що в Повідомленні про планову діяльність в розділі про можливий вплив на довкілля, забудовники відзначають такі “позитивні фактори” як збільшення надійності протипаводкого захисту населених пунктів та відновлення пошкоджених берегів і берегоукріплень (це на Рахівщині, яка цього тижня пережила паводки і селі), та збільшення рибних запасів згаданих річок (згадується нещодавня піар-стаття про зариблення “РЕНЕРом” в урядовому “Урядовому кур’єрі”).

Згідно реєстрів енергетична компанія належить до “Групи родини Ковач”. Ключова фігура – Сергій Ковач, син ексголови ПАТ “Закарпаттяобленерго” та народного депутата 7 скликання від “Партії регіонів” Василя Ковача.

Через низку афільованих компаній до “РЕНЕР”, також, мають відношення родини братів Андрія та Богдана Андрієвих (Богдан Андріїв – мер Ужгорода) та родина ексголови Закарпатської ОДА Олександра Ледиди.

Наразі родинам Ковач-Андріїв-Ледида вже належать 6 малих ГЕС: одна на річці Красношурка (село Красна, Тячівщина), дві на річці Шипіт (чело Тур’я Поляна, Перечинщина), дві на річці Брустурянка (село Лопухово і селище Усть-Чорна, Тячівщина), і ще одна на річці Яновець (село Руська Мокра, Тячівщина).

Компанія фігурувала в кількох журналістських еко-розслідуваннях про численні природоохоронні порушення, на які йдуть власники, що будують малі ГЕСи, заради заробітку на “зеленому тарифі”.

P.S. В Повідомленні про планову діяльність компанія називає річку “Балцатул”. Проте, згідно географічних карт, Балцатул – це назва полонини поблизу Луга, у підніжжі якої бере свій початок річка Бальзатул, на якій і може з’явитись МГЕС.

Олена Мудра

Залишити відповідь