Екоакцією під час сходження на Говерлу відзначили День Державного Прапора України працівники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області спільно з ТОВ «АВЕ Україна» та депутатом Ужгородської міської ради Арсеном Мелкумяном. На вершині віддали шану загиблим воїнам, які полягли у війні за Україну.
Розмовляємо з начальником Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Михайлом Банком, головним спеціалістом інспекції Сергієм Остапченком та депутатом Арсеном Мелкумяном про наболіле.
Михайло Банк як новий очільник обласної екоінспекції розповідає, що ще торік Закарпатська область була на останньому місці в країні за різними показниками роботи інспекції: виявлення адмінправопорушень у лісовій сфері, водному господарстві, земельній сфері, нарахування за заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу, відшкодування збитків та наповнення військового бюджету, проведення претензійної роботи, тобто роботи в судах тощо. За 6 місяців роботи нової команди область вийшла на 2 місце. Це стало можливим завдяки новому баченню, новому підходу до роботи, співпраці з громадськістю. Запустили, зокрема, гарячу лінію, на яку запрошують телефонувати громадян з приводу різних природоохоронних порушень.
Розпитуємо про найбільш болючі екологічні проблеми у місті. До таких у першу чергу відносять накопичення сміття у населених пунктах, незаконне вирубування дерев або їх пошкодження як комунальними підприємствами міста, як це сталося, наприклад, у парку Масарика, так і мешканцями на своїх присадибних ділянках чи поруч з ними. Наголошують, що такі дії можна робити лише з дозволу та отримання лімітів з ОВА, зокрема, департаменту охорони природного навколишнього середовища.
Незаконне скидування нечистот у річку, наприклад, у районі Епіцентру, у мікрорайоні Радванка – ще одна проблема, якою зараз займаються. З Ужа скиди потрапляють у Тису, прямуючи до Словаччини. Словацькі сусіди встановили на кордоні спеціальне обладнання, яке кожен день вимірює рівень відходів – відповідно, виставляють країні немалі рахунки.
Працівники Державної інспекції разом з комісією, створеною при Ужгородській міській раді, виїхали на проблемну ділянку біля Епіцентру для з’ясування ситуації та прийняття відповідних рішень. Запропонували застосувати спеціальний дрон під назвою «Кріт», який можна запустити в трубу й подивитися, хто з приватного сектору врізався у чеську ливньовку. Виявивши порушників, дадуть їм відповідний припис: побудувати собі септики або каналізаційну трубу, яка би впадала в очисну систему. Тут наше завдання, коментує Михайло Банк, – взаємодіяти з органами місцевого самоврядування й наполягати на вирішенні проблеми. В іншому разі поставимо блокувальник і побачимо тоді, у кого що спливе у дворі…
Арсен Мелкумян як представник органів місцевого самоврядування погоджується, що місто має проблеми з очисними спорудами. Користуємося старими ще з 60-их років минулого століття. Зараз у місті живе понад 180 тис населення. З них 60-80 тис переселенців. Житло будується, а очисні споруди старі. Тому віднаходження коштів на будівництво нових очисних споруд у місті – це питання номер один.
Держінспектори розповідають також про Чорні озера біля аеропорту. Значна частина земельних ділянок там свого часу була роздана людям під різні потреби. Тепер їх господарі засипають озера, незаконно заходячи у водний фонд. Відповідно природні водойми зникають. А це ж птахи, риба, дикі тварини…
Велика проблема також зі сміттям. Сміттєзвалище твердих побутових відходів у Барвінку вже майже не працює, й наразі немає визначеного інвестора, який би збудував нове. Органи міської влади змушені вирішити це питання найближчим часом. Правду кажучи, воно актуальне не тільки для Ужгорода чи Закарпатської області – у цілій країні критична ситуація зі сміттям. У західній частині України немає жодного не те що сміттєпереробного, а й сортувального заводу, розповідають Михайло Банк та Сергій Остапченко.
Критична ситуація як у місті, так і в області, розповідають очільники Державної екоінспекції, також із кладовищами. До інспекції звертаються мешканці із заявами, тож змушені реагувати і з цих міркувань також. Перевірки зараз не проводять (планові, позапланові суб’єктів господарювання), тому що є постанова 303 Кабміну України, згідно з якою у військовий час це робити заборонено. Але інспектори екології та громадські інспектори можуть проводити рейди та заходи з адмінвідповідальності. Якщо бачать ознаки криміналу, викликають поліцію і разом з ними проводять відповідні заходи.
Ще одна проблема – нецільове використання земельних ділянок. Часто-густо на ділянках особистого селянського господарства до 2 га бізнес (точніше, суб’єкти господарювання і фізичні особи) будує собі бетонні вузли, дробилки для незаконного видобування піщано-гравійної суміші, готелі-ресторани, навіть зоопарки. Маємо зібрано 12 матеріалів, які скеровані до прокуратури області, розповідає Михайло Банк. Є така юридична практика: якщо земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, можна скасувати право власності й повернути земельну ділянку в громаду. Ніхто не заважає власнику звернутися до органів місцевого самоврядування з тим, аби змінити цільове призначення ділянки й правильно цю землю використовувати.
Актуальною залишається зелена енергетика. Будівництво вітряків на полонинах – ще одне актуальне питання. Діляться, що на полонині Руні, Лютянці, Жденієві штогли встановлені з порушеннями. Суб’єктові підприємницької діяльності нарахували і виставили претензій на 2,2 млн грн. Розуміють, що для серйозних інвесторів це невеликі кошти – шукають разом із громадськими активістами оптимальні шляхи для вирішення цієї проблеми. Вважають, що не можна лише критично ставитися до питання будівництва вітряків: бізнес має розвиватися, щоб було кому платити податки. Але ж питання треба досліджувати. Можливо, вітряки варто розміщувати не на самих полонинах, а десь нижче. Проводять консультації з закордонними екоактивістами, інвесторами, які займаються вітрогенерацією. Намагаємося ситуацію між інвесторами та громадськими інспекторами скерувати у конструктивне русло – маємо дійти спільної думки, висловлює впевненість Сергій Остапченко.
З метою професійного обговорення нагальних проблем запланували провести на початку жовтня екологічний форум всеукраїнського рівня, залучаючи науковців, суб’єктів бізнесу, які потенційно можуть збудувати сміттєпереробний завод, представників влади різних рівнів.
Гаряча лінія: +38 067 28 60 911, +38 096 38 45 911
Просимо звертатися всіх небайдужих з приводу різних природоохоронних порушень.