Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров у ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів подробиці скандалу з обшуками у лідера закарпатських угорців, провокативними інформаційними “вкидами” щодо погроз угорцям від начебто “Правого сектора” та виконанням угорського гімну в Сюртівській ОТГ.
Поговорили також про децентралізацію, плани партійного будівництва на Закарпатті та перспективи великих інфраструктурних проєктів.
“ОФІЦІЙНО ЗАМОВНИКІВ СКАНДАЛУ НЕ НАЗИВАТИМУ”
– Почнімо розмову з угорської кризи, адже вона сильно усіх зачепила не тільки на Закарпатті, а й у країні, і навіть поза нею. Скажіть, будь ласка, коли у зв’язку із обшуками в понеділок у офісі Василя Брензовича і в нього вдома всі “стрілки” перевели на вас, чому ваша заява про непричетність прозвучала аж через добу? Чому не одразу?
– Ну, насамперед я представник Президента на Закарпатті і представник пропрезидентської фракції в облраді. Відтак, мої дії та офіційна риторика узгоджуються із центральним штабом в Києві, і я вважаю це за доцільне. Тому, звичайно, вийшов певний люфт. Але це ще раз підтверджує, що для мене були неочікуваними питання, пов’язані із проведенням оперативно-слідчих заходів на території Закарпатської області відносно громадянина України Василя Брензовича. Я не був уведений у курс цих справ. Можливо, саме через це і вийшов люфт у часі.
– Тобто обшуки у Брензовича для вас були несподіванкою?
– Для мене — так. Але, як ви і сказали, всі “стрілки” згодом були переведені саме на мене. Я проаналізував, звідки ці стріли летять, і можна чітко визначити одну певну точку. Першими озвучили звинувачення на мою адресу в цих подіях сайт Мукачево.нет (закарпатський сайт, пов’язаний із Віктором Балогою — ред.) та наближені телеграм-канали.
Якщо брати мою життєву практику, за якою я звик реагувати, — то, звичайно, у разі моєї причетності у мене б уже була підготовлена відповідь. Одразу. А так мені знадобилася доба, аби розібратися у ситуації.
— Скажіть, чи можете ви офіційно назвати замовників або людей, які зацікавлені в тому, щоб розкрутити зараз оцю ситуацію в області на підставі угорського питання? Ми бачили різні вкиди: вони почалися в неділю з публікації провокаційного ролика з погрозами начебто від “Правого сектора”, потім були обшуки, потім гімн в Сюрте — це ж явно не “соупаденіє”, як кажуть на Закарпатті.
– Офіційно — ні, без диктофона — можу й назвати. Але і без слів про конкретного замовника чи виконавця цих ідей я можу заявити, що це — підготовлена акція. Ми вже це проходили у 2018 році: борди зі звинуваченням у сепаратизмі лідерів угорської громади краю, підпал офісу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді… Сьогодні повторюється те ж саме. Навіть почерк однаковий. І я впевнений, що хтось спекулює, хтось навмисне ініціює ці процеси, пов’язані в тому числі із заявою представника нібито “Правого сектора”… До речі, ДУК відмежувався від цієї заяви, вони не зігують, якщо ви знаєте, і це дуже не схоже на рівень ДУК. І ви почули заяву міністра МВС Арсена Авакова, що він гарантує охорону здоров’я і життя усіх громадян України незалежно від етнічної приналежності. По-друге, він дав команду поліції, щоб вони активно зайнялися пошуком людей, які спровокували або скоординували появу цих роликів.
“ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА ГОТУЄ ПІДОЗРУ БРЕНЗОВИЧУ”
– Чи будете ви сприяти тому, щоби ці персоналії були названі? Один із ваших попередників в ОДА, Геннадій Москаль, на такі випадки реагував досить чітко: він одразу називав замовників.
– Звичайно, сприяти буду, але імен не називатиму. Вважаю, що як юрист я не маю права назвати замовників до того, як це зробить слідство. Це може завадити і слідчим діям в тому числі. Втім, можу заявити, що зараз за результатами обшуків проводяться експертизи. Я проводив нараду із правоохоронцями — вони впевнені, що буде підозра.
– Маєте на увазі підозру Василю Брензовичу?
– Так.
– За результатами діяльності Фонду “Егана Еде”?
– За результатами діяльності громадянина України Брензовича. У нас же не фонд, не партію до відповідальності притягають, а фізичну особу. Я на цьому наголошував одразу після скандалу: якщо ви спричинили такий резонанс, то ви маєте відповідати за свої дії.
– Ви свого часу говорили, що на Закарпатті немає угорського питання – є люди, які на цьому спекулюють. Чи повторите це зараз? Чи після того, як вас втягнули в скандал із цим угорським питанням, передумали?
– Ну, власне, ситуація, яка зараз утворилася, мою тезу підтвердила. Джерело цих проблем на Закарпатті, які екстраполюють на угорців, — зовсім не угорці. Тому угорського питання нема, є люди, які на цьому спекулюють.
“БРЕНЗОВИЧ — ЦЕ ВАЖКОВАГОВИК НА ЗАКАРПАТТІ”
– Питання про пана Брензовича. Оскільки в закидах звучало, що обшуки у нього були спровоковані відмовою йти на співпрацю зі “Слугою народу” в облраді, скажіть, чи були у вас розмови з ним напередодні обшуків?
– Так. Напередодні ми спілкувалися, після обшуків — ні.
– Якщо так, то про що йшлося і чи були ці розмови напруженими?
– Ми спілкувалися з Брензовичем у складі інших політичних груп щодо можливості створення більшості або підтримки тих чи інших кандидатур на посаду голови облради. Це була спокійна розмова. Насправді офіційно ані партія КМКС, ані Василь Іванович (Брензович — ред.) не звинувачують мене — зауважте! Від них не було жодних заяв, що це якимось чином пов’язано з головою ОДА або з моєю безпосередньою участю в процесі. Всі інші доводи, домисли, концепти — вони формують ті “стріли”, але впевнений, що замовник у них один.
– Наскільки ви – як чинний голова ОДА і, можливо, голова майбутньої облради – оцінюєте політичну фігуру Брензовича? Наскільки він має вплив на політику в Закарпатті?
– Знаєте, у мене з Василем Івановичем була розмова з приводу того, що я хотів би, аби він прийняв участь у формуванні коаліції в облраді і партія КМСК представила свою людину в президії — давайте без конкретних посад. Незважаючи на те, чи буде він залучений до голосування — мається на увазі, за представника провладної партії Президента на голову облради, — я йому сказав, що вирішувати в сесійній залі Закарпатської облради питання угорців без закарпатських угорців буде політичним моветоном. Будете ви в коаліції чи ні, сказав я, вважаю, що в президії представник угорців має бути.
Тому, якщо окремо взяти особистість Брензовича — я не готовий надавати якісь оцінки: у нього є свій типаж, дуже по-різному до нього ставляться, навіть в структурі партії КМКС. Але як керівник фракції — звичайно, це важковаговик.
“ШУКАЙТЕ ЗАМІНУ! – ЦЕ БУЛИ МОЇ СЛОВА В ОФІСІ ПРЕЗИДЕНТА”
– Наступний блок питань – про ротацію в області минулого тижня, із погодженням у Кабміні кандидатури Анатолія Полоскова на посаду голови Закарпатської ОДА. Для вас це було несподіванкою чи ви до цього готувалися? Адже вже після погодження на Кабміні була ваша заява, що це частина формування команди Президента на Закарпатті.
– На щастя, це не було сюрпризом. Ми обговорювали це питання давно в Офісі Президента. Була моя позиція — вона в тому, що я хотів би посилити на Закарпатті партійну розбудову “Слуги народу”, якої не було до цього. А це необхідний компонент того, аби всі зусилля, які направляються сюди з Києва (інвестиції, увага, приїзди), трансформувалися тут більш якісно. Треба займатися партійним будівництвом та вибудовувати структуру горизонтально. Вертикально у нас все більш-менш працює, а по горизонталі є питання. Та увага Києва, яка сьогодні приділяється Закарпаттю, використовується тут із дуже невеликим ККД. Тому команду треба посилити з позиції роботи в облраді, у представницьких органах.
Якщо вдасться, то, звісно, я хотів би очолити обласну раду. Тому “Шукайте заміну!” — це були мої слова в Офісі Президента. Я знаю, що пан Полосков уже розглядався як кандидат на посаду голови ОДА раніше, мені його кандидатура подобається.
– Скажіть, чи бажання очолити облраду є вашим, чи все-таки це така собі жертва на благо розбудови партійної структури? Ми всі знаємо, що голова ОДА має більші, ніж очільник облради, повноваження і вплив.
– Справді, в голови ОДА вплив більший, але більша і відповідальність. Справа не в тому, що я боюся відповідальності, але в перспективі у нас завершується реформа децентралізації, і за логікою, яка зашита в неї, має відбутися передача повноважень до представницьких органів. Цей процес ще триває до червня-липня, і далі треба буде стартувати. Якщо ми зараз для пропрезидентської сили не створимо відповідну команду на Закарпатті, то це знову буде робота з нуля. Я поспілкувався з фракціями, ми оцінили вагу один одного, я звертав увагу, хто зможе працювати далі на консолідацію, — і я хотів би, аби ця консолідація відбувалася в області з позиції провладної партії.
– Щодо 7 грудня (на цю дату призначене засідання Закарпатської облради. — ред.) — наскільки ви впевнені в своїй перемозі?
– Впевнений.
– Тобто вже є чіткі домовленості?
– Ну, переформат ще може бути, домовленості попередні.
– Можете їх озвучити?
– Наразі не можу, хоча хотів би, тому що це не лише моя відповідальність. Не хочу наражати на політичний ризик моїх партнерів.
– Скажете, до чого готуватися Закарпаттю впродовж тижня — на нас чекають ще якісь “гейти”? Угорців уже зачепили, залишилась контрабанда — як варіант.
– Сподіваюсь, що ні.
– Чи є зараз, після останніх провокацій, якась посилена робота спецслужб на Закарпатті — щоб, простіше кажучи, більше не загоралося?
– Так, є.
“ПРОЄКТ ШКОЛИ ОЛІМПІЙСЬКОГО РЕЗЕРВУ — ШИКАРНИЙ, РІВНИХ ЙОМУ НЕМА”
– Щодо подальших ваших планів. У разі обрання на посаду голови облради — назвіть головні проєкти, над якими працюватимете на Закарпатті.
– Про це ще важко говорити, бо ми тільки вибудовуємо цю програму — і з позиції нашої фракції в облраді, і з позицій окремих депутатів. Більш точно я цю стратегію озвучу під час промови, яка передбачена регламентом.
Ми зараз у режимі турбулентності щодо переходу повноважень від центральних органів до виконавчої влади на місцях, від виконавчої влади – на рівень ОТГ. Дуже важливо вибудувати цю комунікацію, допомогти громадам знайти своє місце на політичній мапі Закарпаття, стати дійсно фінансово спроможними, налагодити контакт щодо формування бюджетів і впоратися з проблемами утримання об’єктів соціального значення (а їх мільйон буде!), надання адмінпослуг. Ці дорожні карти вимальовуються щодня, із кожною ОТГ треба вибудувати стосунки. Десь 2021 рік буде такий показовий, маркерний, який покаже, чи правильно ми розділили мапу Закарпаття саме на 64 ОТГ і чи будуть вони життєздатні. З позиції облради, я вважаю, це буде першочергове завдання — захистити нашу позицію та довести, що вона була правильна, що ті ОТГ не потерпають від відсутності спеціалістів та кадрів.
– Спитаю окремо: ви неодноразово говорили про туристичний кластер на Пилипці, який впроваджуватимете як першочерговий проєкт — мова про “Олімпіаду на Боржаві”. Деталізуйте, що це за проєкт, адже підготовчі роботи вже ведуться, наскільки мені відомо, навіть якісь крісла в Пилипець для побудови канатної дороги вже завезли.
– За участі керівника Офісу Президента була проведена нарада з австрійськими інвесторами, які запропонували побудувати сучасний гірськолижний комплекс на Пилипці, навіть завезли туди обладнання. Наразі інвестори зупинилися на стадії оформлення відносин з державою. Наскільки я розумію, за концепцією це буде державно-приватне партнерство. Зараз ідеться про виділення землі, надання дозволів на розташування об’єктів, детальний план території, погодження. Крім того, інвестори мають знайти точки порозуміння із місцевою громадою з приводу будівництва доріг, каналізаційно-очисних споруд, водовідведення та водопостачання. Інженерних мереж там треба буде в сукупності побудувати більше, ніж матиме сама канатна дорога.
Ми зупинилися на тому, що інвестори на рівні Києва погоджують основні документи щодо права власності на земельні ділянки. Консультації йдуть постійно — телефонують із Міністерства екології, лісівники дзвонять…
Дуже важливо, що в рамках цього проєкту хочуть побудувати школу олімпійського резерву в Пилипці. Це шикарний концепт: я бачив проєкт, рівних на Закарпатті немає. Пилипець наразі не виглядає розвинутим — на фоні того ж Буковеля. Ми відстаємо, і це ганьба для нас, враховуючи те, що ми більше доріг будуємо і до нас може більше туристів приїжджати.
– Як це все корелює із поверненням на Закарпаття Владислава Каськіва, в якого вже була ідея Олімпіади на Боржаві, і з проєктом турків щодо будівництва вітрової електростанції?
– Наскільки мені відомо зі ЗМІ, Каськів мав якесь відношення до цього проєкту, але не на правах головного партнера. В офісі я бачив пана Гернота Ляйтнера, австрійського інвестора. Реноме у нього непогане, він побудував три чи чотири відомі австрійські курорти. Це важковаговик у галузі гірськолижних курортів, у порівнянні з ним всі інші в цьому проєкті далеко не головні партнери. І, мені здається, якщо австрійці готові ризикнути і в Україні вкластися на такому рівні, і це буде школа олімпійського резерву — то ми будемо на порядок вище за той же Буковель. Тому що це передбачає державну підтримку.
– А як щодо проєкту ВЕС на Боржаві?
– На одній географічній площині ці два проєкти існувати не можуть. Це ніяким чином не пов’язано між собою. Але моя позиція: ВЕС для Боржави — це абсурдна ідея, яка не має ні економічної доцільності, ані туристичної. В сенсі економіки: з точки зору допомоги громаді там узагалі мультиплікації ніякої немає – ані робочих місць, ані плати за оренду землі. З точки зору туризму, усі ті сектори, які там вже існують – дельтапланеризм, квітково-ягідне сафарі, — воно все буде перекреслено таким проєктом, як ВЕС.
“Я НЕ ПЛАНУЮ ЇХАТИ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ”
– Якщо вас все-таки не оберуть головою, чи плануєте залишатися на Закарпатті?
– Звичайно, “план Б” є, і він має бути завжди. Але, у всякому разі, я не планую їхати із Закарпаття. Ми обговорювали це з дружиною. Це пов’язано, в першу чергу, із сімейними нюансами: не можна дітей возити туди-сюди, сім’ї комфортно тут, тому навіть не думаю кудись зриватися. Навіть якщо так вийде, що ми не приймемо рішення (на сесії облради — ред.), буду займатися партійною роботою та формуванням себе як молодого політика. Курс я вже бачу.