Професор УжНУ Степан Поп на парламентських слуханнях наголосив на важливості побудови каналізаційно-очисних споруд та вітроелектростанції на Закарпатті
На парламентських слуханнях «Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років» Закарпатську область представив Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ, професор Степан Поп.
На заході були народні депутати, представники органів виконавчої влади, наукових установ, громадських та міжнародних організацій.
Очільник новоствореного Міністерства енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель наголосив: раніше було дві структури, які конфліктували: Міністерство енергетики та Міністерство екології. Нині створено одну, тому робота буде спрямована на розвиток екологічно безпечної енергетики.
За результатами парламентських слухань буде підготовлено проєкт рекомендацій, до створення яких долучилися учасники. Так, Степан Поп письмово подав міністрові пропозиції, у яких звернув увагу на проблеми встановлення каналізаційно-очисних споруд на території Закарпатської області, особливо в гірських регіонах, зокрема на Рахівщині. А ще наголосив на необхідності підтримки побудови вітрової електростанції на Закарпатті.
Степан Степанович розповів, що був співголовою наукової команди, яка готувала звіт про вплив на довкілля Воловецької вітроелектростанції. За результатами, департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації дозволив будувати названу станцію.
«Увесь світ сьогодні розбудовує зелену енергетику не просто так. Україна підписала Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, відповідно до якої потрібно знизити викиди парникових газів в атмосферу. Це означає, що ми маємо перейти від теплових електростанцій до виробництва електроенергії за допомогою альтернативних джерел. Закарпаття — найбільш вітровий регіон нашої держави. Як можна не будувати вітряки в горах, де є вітер? Це гальмує розвиток області, горяни не мають можливості покращити своє існування. Вони виживають, збираючи гриби, ягоди, вівчарство вже не вигідне. Інвестиційні проєкти можуть змінити це. Якщо будуть побудовані вітряки, будуть зроблені й дороги. А відтак розвиватиметься туризм, буде більший контроль за лісом. Будть інвестиції до місцевого бюджету, створять робочі місця. Закарпаття матиме свою електроенергію, а не купуватиме з іншої області. Нині область залежна, маючи багаті відновлювальні ресурси», — зазначив професор.
Степан Поп вважає: «Будівництво вітрових електростанцій гальмують організації, спрямовані на те, щоб робити спротив усім проєктам господарського характеру: чи це малі ГЕС, чи це вітряки, чи туристичний комплекс, наприклад Свидовець. Це не дає Україні розвиватися. Під видом захисту довкілля гальмуються нові проєкти. Тож я спитав Міністра, що він думає робити з огляду на таку ситуацію, звернув увагу на антиукраїнську діяльність фондів, які надають гранти громадським організаціям, що чинять спротив, говорячи, що людей поб’є льодом, постраждає водне середовище. Бачимо нагнітання атмосфери, скерований спротив розвитку регіону й України загалом.
Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, громадська організація «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» подала в суд на Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. Просила визнати протиправним і скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради та на території окремих сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району. Закарпатський окружний адміністративний суд 17 липня 2019 року в задоволенні заяви відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу громадської організації не задовольнив.
Нині вся Європа у вітряках, бо це перспективно (див. карту). Позитивним є досвід роботи вітроелектростанцій «Старий Самбір-1» і «Старий Самбір-2», розташованих на Львівщині, менше за 150 км від Закарпаття. Один вітряк, виробляючи понад 3 мегават енергії, замінює три малі ГЕС.
«Найперспективніша для області — вітрова енергетика. Адже сонячні станції залежать погоди, часу доби, займають багато площі, а після завершення експлуатації (25 років) батареї потрібно утилізувати, а вони містять шкідливі речовини. Воднораз вітряк займає ділянку 20 метрів у діаметрі, вітер на висоті 100 метрів крутить, енергія поступає підземними кабелями, довкіллю немає шкоди», — зауважив Степан Поп.
Під час парламентських слухань повідомили: в Україні береться курс на перехід до відновлювальної енергетики, підтримка ядерної енергетики (тобто атомних електростанцій), яка переважає в нашій державі. Щодо теплових станцій — планують замінити вугілля на газ. Останні станції необхідні для балансування, адже сонця вночі немає, а енергія потрібна. Передбачено й розвиток біоенергетики (отримання енергії з відходів рослинництва, тваринництва). Наголошено також на розвитку видобутку українського газу.
Щодо сміттєпереробки — проблема не настільки в культурі сортування відходів, а у виділенні землі для побудови заводу. Потрібно проводити роз’яснювальну діяльність, щоб люди усвідомили важливість розвитку перспективної відновлювальної енергетики.