Директорка ТОВ ВГСМ, депутат обласної ради Ірина Мацепура про скандал із закарпатським лісом та IKEA:
“Виглядає, що наше підприємство попало «на розігрів» до британських розстежувачів Earthsight. 18 місяців вони черговий раз досліджували ситуацію в лісовому і деревообробному господарстві і прийшли до висновку, що тут є проблеми. Коли нам прислали звіт для ознайомлення, то ми спочатку не розуміли його побудови: якісь загальновідомі факти, які не мають до нас стосунку і далі йде їх інтерпретація з висновками, де ми вже фігуруємо. Наприклад, вся інформація побудована на тому, що ІКЕА випускає супер популярний розкладний стілець Тер`є. Так є, але ми його не робимо, декілька років тому зробили трошки комплектуючих до нього. Є акт Державної екологічної інспекції. Так є, але ми там не фігуруємо, і нема штрафів за порушення, які описуються в дослідженні. Ви придбаєте деревину в держлісгоспах, які мають проблеми. Так, придбаємо, всі лісгоспи мають різні проблеми, вони ж живі, які ці проблеми мають відношення до нас? Наприклад, Кутський лісгосп з Франківщини роками не може поділити межу з заповідником. Не купувати в них ліс? Це робить ліс незаконним? Колись в моєму юридичному минулому, був гарний жарт, що найдорожче вартує розумна відповідь на безглузде запитання. То це ця ситуація. Що ж відбувається? Найбільші питання є до того, що в лісах не дотримуються «сезону тиші» і є сумнівні санітарні рубки. Наші законодавці постійно приймають закони, які мали б покращувати регулювання якихось ситуацій. Наприклад, 9 квітня 2015 року були прийняті зміни до Закону України «Про тваринний світ», де ч. 5 ст 39 визначила, що «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня по 15 червня забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, проведення змагань на транспортних засобах). Ще при прийнятті Закону були зауваження до законопроекту Головного юридичного управління Верховної Ради, з яких було зрозуміло, що виконання закону буде супроводжуватися конфліктами існуючих законодавчих норм: «…формулювання «сезон тиші» є недостатньо чітким, не визначає характеру та суті заходів, необхідних для підтримання такого режиму тощо, допускає неоднозначне тлумачення, відтак не відповідає принципу юридичної визначеності, який є невід’ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України та згідно з яким юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці». Тобто, з самого початку дії цієї норми було зрозуміло, що її виконання є проблемним. Але чи це колись зупиняло законодавця, який робить добру справу – сприяє захисту тваринного світу? І тут лісове господарство стало на розпутті: виконувати цю норму, означає на 2,5 місяці зупинити саме санітарні рубки, які за своєю нормативною базою потребують негайного виконання. Але нема кому запитати законодавця – чому не можна рубати саме санітарні рубки, а всі інші дозволені. Може, законодавець просто цього не знав? В цьому випадку треба внормовувати законодавство, інакше конфлікт залишиться. Є і питання стосовно санітарних рубок. Ліси хворіють і потребують втручання. Частина суспільства каже, що це об`єктивно, частина – що зловживання. Який розв`язок? Маю лише непопулярне рішення: ліси повинні мати приватного власника. Держава вже була в ситуації, коли пшеницю треба було завозити з Канади, бо не було з чого пекти хліб, а в колгоспах весь урожай з`їдали миші. Коли землі роздержавили, Україна знов стала лідером аграрного виробництва. Так, я розумію, що урожай щорічно, а ліси дозрівають раз на сто років. Але моє тверде переконання, що там , де немає персонального власника – все нічиє. А оскільки ліс цінний ресурс, то зловживання будуть завжди. Проблеми лісового господарства задавнені. Це дуже консервативне середовище, яке закрилося в собі від зовнішнього неприязного світу: лісами хочуть «порулити» самЕ Державне агентство лісових ресурсів і залишки державного управління на місцях, не дають спокою силові контролюючі структури і екологи, вимотують душу всілякими фейками відомі співачки, які аналізують стан лісів (і в Руслани більше 3 мільйонів переглядів у фейсбуці цього ролика) і просто небайдужі, та ще і років два- три на галузь іде нескінченна атака з засобів масової інформації. Хто в цій ситуації хоче вставати з окопу і вирішувати проблеми галузі? Тут хоча б ухилитися від найважчих проблем. Але ухиляються всі сторони: галузь немає жодної зрозумілої Стратегії. Що ми хочемо від лісу? Зберегти його як легені планети? – тоді треба давати відповідь за чий рахунок його утримувати. Треба відповісти на питання чим мають займатися десятки, а то і сотні тисяч людей, які зайняті в лісовій і деревообробній галузі. Не рубати хворий ліс, бо є зловживання у визначенні хвороб? Німці зрубали сотні тисяч гектарів враженого короїдом лісу суцільними рубками, спозиціонували цей ліс на ринку як здоровий, бо вчасно зрубаний, завантажили свої підприємства в три зміни. В нас 400 тисяч гектарів вражених короїдом і його не поспішають рубати – хто ж хоче кримінальні справи і бути варваром? А ліс хай помирає, він же державний, не дуже і жаль. Здавалося б – до чого тут ІКЕА і цьому дослідженні Earthsight? Торгового центру тут, на відміну від всіх інших країн Європи, немає. Кожен раз, як ІКЕА збирається почати тут бізнес, щось таке нездоланне виникає, що кожен раз відтерміновує появу цього гіганта на нашому ринку – або землю не можуть виділити, або по ціні дорожчій, ніж в Лондоні, або скандал з походженням деревини. З іншого боку – чому саме наше підприємство і найближчий територіально лісгосп фігуранти скандалу? Наші поставки до ІКЕА при їх оборотах – невідомо який знак після коми, тому розглядати наше підприємство як причину такого скандалу нема сенсу. Нами просто розкочегарили конфлікт, не дивлячись на те, що ми тотально дотримуємося законодавства. Втрата контракту з ІКЕА, або втрата сертифікату FSC прямо ведуть до закриття підприємства. Тому ми ніколи не ризикуємо з порушеннями. Версії того, що відбувається, дуже різноманітні. Є точка зору, що небайдужі екологічні організації інших країн втратили впевненість в бажанні і можливості наших державних установ належним чином трансформувати лісову галузь і почали тиснути через світові організації: торгівельного монстра ІКЕА, який має тут немало постачальників та сертифікаційну організацію FSC -Лісову наглядову раду. Логіка є: якщо ви позиціонуєте себе на ринку як відповідальні партнери і хочете врятувати тисячі працюючих на підприємствах, які виконують ваші замовлення – допомагайте в трансформації і дотриманні законодавства. Є варіант, що це спроба зупинити вихід ІКЕА на наш ринок. Хтось висловився, що це тиск на лісову і деревообробну галузі в торгівельній війні, коли є надлишок лісу на європейських ринках та перевиробництво продукції і треба забирати навіть невеликий (але мільярдний) ринок в конкуренції. Є версія, що громадські організації екологів так добувають собі фінансування. Не знаю, я не експерт з конспірології. Звичайно, є процедури для таких ситуацій – додаткові перевірки у нас щодо походження сировини. Державне агентство з лісових ресурсів призначило перевірку в лісгоспі. Громадськість просить крові або суду. От ще дещо про цю громадськість у всіх її проявах. Кажуть, що неурядова громадська організація Earthsight дуже крута і дуже поважна. Можливо. Але звіт, який складено з двох-трьох фактів, які мають в основі конфлікт правових норм і притягнутих за вуха слухів, читати дуже неприємно. Запах жовтої преси перебиває мету. Навесні у нас попросилися на зйомки 4 канал телебачення Великобританії. Ми відкрите підприємство, без проблем приділили їм необхідний час, показали, пояснили. Виявилося, що вони готували ілюстративний матеріал для цього дослідження, але чомусь постидалися це сказати. Earthsight, коли ми просили матеріали, на яких базуються їх дослідження також сором`язливо сказала, що це з відкритих джерел і точки зору їх експертів і вони не можуть нам надати письмовий варіант висновків експертів. Ну, судячи із змісту – відкриті джерела це не лише документи перевірок. Але і всі слухи, які ходять інтернетом. Крутизну організації показав не звіт, а організація оприлюднення матеріалу: він був розісланий всім. Нам писали гранди європейської преси за коментарями. В Україні в один ранок на всіх можливих каналах пішла інформація, від важковаговиків як «Дзеркало тижня» і спеціалізованих економічних сайтів до непересічного знавця лісової тематики газети «Львів музичний». Правда, ніхто у нас і не поцікавився, на відміну від європейців, може ми маємо якусь свою точку зору. З часом, журналісти, які знають мене особисто почали дзвонити, що відбувається, потім підтягнулися і 5-10 інших засобів масової інформації, і – все. Окремі наші професійні борці за екологію, дехто з яких, напевно, і був експертом, взагалі поширювали цей звіт з своїх лівих сторінок у фейсбуці. Дуже гарне питання задав цього року один з корифеїв лісової галузі М.Ю. Попков – кому належать ліси? Просте запитання викликало велику і непримириму дискусію на сайті «Відкритий ліс» – відповіді давали спеціалізовані інститути, агентство, лісівники і журналісти. І знаєте що? Не прийшли до єдиної точки зору. Ліс нічий. І тому стан справ в ньому і навколо нього такий, який є. Вас це не лякає?”.