“Пережили Чорнобиль, дев’яності, одну революцію 2004 року, світову кризу 2008 року, іншу революцію 2013 року, поліцейського Киву – переживемо і коронавірус“.
25 березня 2020 року Кабінетом міністрів України на території України встановлено режим надзвичайної ситуації. Проте обмежувальні заходи, конституційність яких є досить сумнівною, були впровадженні значно раніше.
Під надзвичайною ситуацією варто розуміти обстановку на окремій території, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності і причинами такого порушення може бути у тому числі і епідемія, що загрожує життю або здоров’ю населення, викликала або може викликати велику кількість загиблих і постраждалих.
Дійсно, режим надзвичайної ситуації встановлюється Кабінетом Міністрів України або органами місцевої влади – залежно від поширення такої надзвичаної ситуації, але є велике але: він не передбачає обмеження конституційних прав та свобод.
Що ж відбулося в України у березні 2020 року?
11 березня 2020 року Кабінет міністрів України Постановою № 211 встановив карантин на усій території України та одночасно заборонив відвідування закладів освіти її здобувачами і проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Право кожного на освіту
І Конституція, і профільний закон України “Про освіту” встановлює право кожного на якісну та доступну освіту.
Чи готові українські навчальні заклади освіти надати своїм здобувачам якісну дистанційну освіту, скоріше за все, покаже Зовнішнє незалежне оцінювання 2020 року.
Проте який показник буде говорити про успіхи та рівень знань учнів початкової школи і на кого покладається тягар їх навчання у зазначений період?
Право на мирні зібрання
Масові заходи вже декілька років слугують лакмусовим папірцем ставлення українців до тих чи інших управлінських рішень державної влади.
Нагадаємо: стаття 39 Конституції України гарантує право громадян на мирні зібрання, мітинги, походи і демонстрації, про що необхідно завчасно сповістити органи державної влади.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися лише судом та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Таким чином, Кабмін дещо вийшов за межі своєї компетенції, наділивши себе повноваженнями органів судової гілки влади.
Право на свободу пересування
А що відбувалося далі?
14 березня уряд розпорядженням №287-р тимчасово закрив з 17-го березня до 3 квітня пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень.
Окрім того, президент Зеленський у своєму виступі від 26 березня зазначив, що з 28-го числа український кордон буде повністю закритий, у тому числі для громадян України, що все ще залишаються закордоном.
Що ж, забудьмо про конституційне право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України та на презумпцію, якою громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Заборона повернення на територію України суперечить і міжнародним зобов’язанням України.
Існує Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ратифікований в далекому 1973 році радянською Верховною Радою, який передбачав право кожного покидати будь-яку країну, включаючи свою власну та заборону свавільно позбавляти права на в’їзд у свою власну країну.
Про те, чи дозволяла радянська УРСР залишати свої кордони, нам у 2020 році ще є у кого запитати.
До речі, саме це Розпорядження, напевне, найбільше обурило громадськість, оскільки стосовно зазначеного правового акту вже 19-го березня до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження КМУ.
Враховуючи навантаження на Окружний адмінсуд та тяганину судового розгляду роками, очікується, що розгляд даної справи відбудеться вже після закінчення карантину на території України. Принаймні, нам хочеться сподіватися, що карантин та всесвітня пандемія закінчиться раніше…
Свобода підприємництва
Пройдемося по підприємництву? Конституція України передбачає: кожен має право на підприємницьку діяльність, а вже підзаконні акти більш деталізуються зазначене право.
Зокрема Господарський кодекс України визначає серед принципів господарювання в Україні: свободу підприємницької діяльності, обмеження державного регулювання економічних процесів та заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Що ми мали станом на 26 березня?
Обмеження суб’єктів господарювання щодо проведення всіх видів масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів, заборону роботи закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Влада міста Києва пішла далі та заборонила діяльність МАФів з продажу шаурми та реалізації кавових і алкогольних напоїв, позбавивши киян останніх задоволень.
Від введених обмежувальних заходів постраждали і перевізники, оскільки наразі заборонені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів в усіх напрямках України.
Важко назвати галузь, яка фінансово не постраждає від зазначених обмежень.
Та все ж таки: чи можуть бути введені на території України заходи, які “легалізовують” обмеження конституційних прав та свобод громадян України?
Відповідь однозначна: так.
Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” прямо передбачає, що саме надзвичайний стан є особливим правовим режимом, який тимчасово вводиться при виникненні надзвичайних ситуацій, та який допускає тимчасове обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод та прав і законних інтересів юридичних осіб.
Ким вводиться надзвичайний стан? Указом президента України, який підлягає затвердженню ВРУ протягом двох днів.
Резюме: до введення режиму надзвичайного стану та застосування заходів, що обмежують конституційні права громадян та інтереси бізнесу, уряд не може мати жодного відношення.
Чи означає введення надзвичайного стану президентом автоматичне обмеження усіх конституційних прав громадян? Чи зможе хтось увірватися до вашого дому та відібрати майно на громадські потреби або ж експропріювати транспортний засіб, просто зупинивши на дорозі?
Ні, якщо цього не передбачено в указі президента, оскільки окрім низки вимог, в указі зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень для суб’єктів господарювання.
Резюмуємо: на території України діє режим надзвичайної ситуації за рішенням КМУ. Такий режим законодавчо не передбачає обмеження конституційних прав та свобод громадян. Натомість, саме заручниками таких обмежень ми стали на початку весни 2020 року.
Разом з тим, саме режим надзвичайної ситуації, що вводиться указом президента, з подальшим його погодженням Радою, передбачає впровадження низки обмежувальних заходів.
Чи ми проти заходів, які впроваджуються з метою припинення розповсюдження коронавірусу Covid-19, зважаючи на невпинний ріст кількості зафіксованих випадків? Однозначно, ні.
Чи вважаємо ми заходи, впровадженні Кабінетом міністрів в березні 2020 року, такими, що прийняті з ігноруванням постулатів законів України? Категоричне так, оскільки чинне законодавство чітко передбачає механізм та передумови впровадження обмежувальних заходів, а відповідальність за стани та режими, що наразі наявні на території України, має покладатися на того, на кого безжалісно вказує Конституція України та в порядку, який передбачає закон України.
Виходу даного матеріалу сприяли положення Конституції України, що передбачають право на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань, та не може бути обмежена жодним органом в жодному зі станів.