Закарпатська область – унікальна місцевість. За площею це одна з найменших областей України, дві третини якої складають гори. Практично через всю її територію простяглася система гірських хребтів і масивів, неймовірно зручних для хайкінгу, – пише УНІАН.
На Закарпатті переважають невеликі селища серед лісів і гір, часто настільки далекі від цивілізації. Однак є що подивитися й туристу вихідного дня, налаштованому на прогулянки затишними вуличками цілком європейських містечок. А ще Закарпатська область межує одразу з чотирма країнами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, кожна з яких в різний час залишила свій відбиток. Це робить регіон і тутешніх мешканців ще цікавішими і самобутніми.
Кілька ідей, як перетворити відпочинок на Закарпатті в захоплюючу пригоду, під час якої ви зможете поглянути на регіон з усіх боків. Розповімо про «гірський» відпочинок в Закарпатській області. Тихий і затишний Воловець.
На Закарпатті багато невеликих селищ, де в життя населення не настільки щільно проникли блага цивілізації і тяга до розвитку масового туризму.
Тільки й залишається, що гуляти по лісах і горах, насолоджуючись природою.
І відправлятися спати, як тільки сонце торкнеться гірських вершин – так сильно втомлюєшся від прогулянок на свіжому повітрі.
Відправною точкою для «закарпатського» відпочинку можна вибрати невеличке смт Воловець у високогір’ї Українських Карпат. Вирішальним стала наявність залізниці – можна виїхати зі столиці ввечері, а вранці прибути в пункт призначення.
Через Воловець за день проходить більше десятка пасажирських поїздів – на Київ, Львів, Ужгород, Одесу, Харків, Запоріжжя та Лисичанськ, а також кілька електричок – на Мукачеве, Львів та Стрий.
Воловець не вважається популярним серед туристів напрямком, якщо порівнювати з Пилипцем або Свалявою, а тому і ціни тут нижчі.
Для порівняння, найдешевші двомісні номери в Пилипці або Сваляві на літо 2019 року коштують від 400 гривень, а у Воловці – від 280 гривень. Однак варто врахувати, що на популярних сайтах з бронювання житла пропозицій не так вже й багато. З іншого боку, багато місцевих жителів тут воліють здавати житло за старим принципом – через оголошення біля входу.
І якщо педантичні туристи намагаються забронювати місце заздалегідь онлайн, то більш авантюрним мандрівникам це тільки на руку. Адже так є можливість змінювати свій маршрут на ходу.
Закарпаття ідеально підходить для хайкінгу, адже перепади між вершинами не настільки великі й за день можна подолати велику відстань. Виходиш на хребет в тому ж Воловці, а спускаєшся – вже в іншому селищі, де і залишаєшся на нічліг.
А взагалі, це ідеальне місце для тих, хто втомився від гамірного міського життя з усіма технічними благами. Та й до найближчих гір – рукою подати.
Ще один важливий момент: якщо плануєте продовжувати свій шлях від Воловця на автобусі або маршрутці, не варто сподіватися на активне транспортне сполучення.
Пошукайте розклад маршруток заздалегідь, ознайомтеся з інформацією на залізничному вокзалі або сходіть на розвідку на місцеву автостанцію. При цьому тут є стара автостанція Воловець-1 біля залізничного вокзалу, вона вже кілька років закрита, а більшість автобусів та маршруток проходять через Автостанцію-2 – на виїзді з Воловця за кільцем по вулиці Карпатській. Не переплутайте.
Воловецький вокзал впирається прямо в ринок, де можна купити їжу і товари першої необхідності. У тому числі недорогі гумові чоботи та дощовики. Й ті, й інші тут вам знадобляться, особливо якщо потрапите в дощ. Адже в селищі далеко не скрізь хороші дороги, а якщо ще йти в гори – без них ніяк не обійтися.
У Воловці в принципі, куди не підеш, вийдеш на гори, на які легко можна піднятися. І з кожної з них відкриваються захоплюючі дух види.
І, звичайно ж, на шляху можна натрапляти на цікаві місця з історією. У 19 столітті в Воловці побудували, як гордо розповідають місцеві, найкращий у всій Австрійській імперії лижний трамплін, з якого катався сам імператор Франц-Йосип. Однак у часи Другої світової війни його зруйнували і зараз про нього нагадують лише залишки механізму канатної дороги.
Кілька ідей для екскурсій з Воловця
1. Унікальна дерев’яна церква в селі Гукливий. Як на шляху до Синевиру, так і до Пилипця ви обов’язково проїдете невелике село Гукливий, розташоване всього в 7 кілометрах від Воловця. Через нього без зупинки проїжджає поїзд з Києва на Воловець по старовинному австрійському віадуку. Головною ж тутешньої пам’яткою є дерев’яна церква 18 століття з дзвіницею, як то кажуть, побудована без єдиного цвяха.
2. Бункер Лінії Арпада. В селі Верхня Грабівниця в 22 кілометрах від Воловця, якщо їхати в протилежний бік від Пилипця і Синевиру, знаходиться найбільший в Україні бункер часів Другої світової війни, куди нині можна потрапити з екскурсією.
3. Поїздка до Мукачевого, Ужгороду або Берегового. Якщо захочете влаштувати собі контраст з сільським життям і погуляти старовинними вуличками або середньовічними замками, можна продовжити свій шлях з Воловця в більші міста – Мукачеве, Ужгород або Берегово.
Україна, безумовно, неймовірно багатогранна країна з яскравою історією, здатна подарувати туристам чимало позитивних емоцій. Звичайно, далеко не скрізь хороша інфраструктура, але це ще не привід відмовлятися від поїздок своєю країною. Адже, як кажуть бувалі туристи, не можна дізнатися решту світу, не пізнавши свою країну.