— На весіллі нам щиро бажали діточок. Що не тост, то про них. Зараз усі в шоці. З дружиною хотіли чотирьох дітей, але по черзі. А тут вийшло одним махом, — каже 26-річний Іван КУШНІР із села Калини Тячівського району Закарпатської області. 4 січня його дружина 20-річна Лариса народила синів Олександра, Євгена, Івана й доньку Кароліну.
Перейми почалися на 30-му тижні вагітності, коли жінка лежала на збереженні в Ужгородському пологовому будинку. Малюки народилися за допомогою кесаревого розтину. Двоє важили по 1300 г. Інші — 1260 і 1460 г.
— На 23-му тижні пішла на черговий медогляд, — розповідає Лариса. — Сказали лягати у стаціонар. Навіть не встигла купити нічого з речей. Увесь одяг для мене і діток обирав чоловік із матір’ю. Списувалися через меседжер.
Немовлята — в палаті інтенсивної терапії під наглядом лікарів. Я в іншій. До дітей дозволяють зайти не більш як на 30 хвилин. Разом будемо, коли наберуть у вазі хоча б до 2 кілограмів. Випишуть, коли кожне дитя важитиме не менш як 2500 грамів і матиме смоктальний рефлекс. Поки що всі їдять через зонд — п’ють моє молоко.
Для доньки одразу придумали ім’я, а для синів мали варіанти. Вагалися до пологів. Коли побачили хлопчиків, то не сумнівалися, що все підібрали правильно.
Іван із Ларисою одружилися два роки тому. Вагітність запланували після того, як жінка закінчить навчання в Ужгородському машинобудівному технікумі.
— Не могла подумати, що буде навіть двійня, — продовжує. — На п’ятому тижні ультразвукове дослідження показало двох ембріонів. За два тижні — трьох. Перед походом на чергове обстеження чоловік сказав: “А прикинь, буде четверня”. Так і сталося. Коли лікарка нас привітала, Іван мовчки обійняв і поцілував.
Батьки не повірили. Сміялися. До народження онуків свекор сказав, що комп’ютер бреше: “Такого бути не може!” Не вірив. Лише зараз усвідомив.
Подружжя мешкає у двоповерховому будинку з батьками чоловіка.
— Вони живуть на першому поверсі, ми — на вищому. Вистачає місця. У спальні розставили чотири ліжечка. Хоча дітки такі маленькі, що їх чотирьох можна класти в одне, — говорить Лариса. — Батьки чекають із лікарні. Обіцяють допомагати. Зараз їх до нас не пускають. Лише чоловіка.
Пару привітали місцеві чиновники. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв і голова Закарпатської облдержадміністрації Анатолій Полосков пообіцяли приїхати на виписку дітей.