З початку оголошення пандемії коронавірусу минуло понад 9 місяців.
Він змінив усе – обвалив економіку, закрив кордони, перевів життя й роботу в онлайн-режим. Привчив до постійної фізичної дистанції, масок і запаху спирту в антисептиках.
Але найстрашніше – він забрав людей.
Більше 16 тисяч українців померли з позитивним тестом на COVID-19.
Це приблизно, як ціле місто Острог на Рівненщині або два Яремче на Франківщині.
Це на кілька тисяч більше, ніж загиблих на Сході за всі 7 років війни.
Коронавірус забрав лікарів, військових, учителів, міських голів – людей різних професій і віку. Людей, які ходили з нами одними вулицями і про щось мріяли. Але не встигли втілити це в життя.
Їхні справи залишились незавершеними.
Цей текст – це вшанування пам’яті людей, які завчасно пішли з життя через епідемію. Бо, як писала The New York Times у травні 2020-го, публікуючи на першій шпальті імена тисячі померлих з коронавірусом – ніхто з них не був просто числами. Чи, як кажуть в Україні, “випадками”.
Микола Богар, 62 роки. Підвиноградів, Закарпаття
Колишній ромський барон, диякон у баптистській церкві, батько 12 дітей, дід 60 онуків і прадід 12 правнуків.
Микола Богар усього рік пробув бароном ромської спільноти Підвиноградова на тисячу людей – маленького села, в якому народився і прожив усе своє життя. Став бароном за традицією – після смерті діда, і зрікся статусу, коли вирішив піти служити в церкву.
Бо бути дияконом і бароном водночас – не можна, пояснює родич Миколи Давід Богар.
“У ті моменти, коли він переходив із баронства в церкву, він почуствував, що дуже сложно бути бароном. Для нього то було тяжко. То від Бога було – що ця дорога не для тебе, у тебе має бути робота більш блага, а бароном – треба бути жостким таким“, – розповідає Давід про зміну життєвих планів Миколи.
Вже у статусі диякона, в якому Микола провів останні 25 років, він проповідував та виконував доручення служителя. Був, фактично, його помічником.
Микола мріяв, аби ромська громада була більш віруючою – без прив’язки, до конкретної віри та церкви. Він сподівався, що все почуте і відчуте в церкві допоможе людям ставати кращими.
“Прихід до церкви дає людині більш інтеграційні моменти. Роми тоді перестануть обманювати – поміняється ставлення в суспільстві до ромів”, – пояснює Давід.
УП, про що мріяли українці, яких забрав ковід читайте за посиланням