Важко,дуже важко працювати у костюмах:важко дихати,рухатися,по спині тече,а ще треба думати і надавати допомогу.Возимо хворих,перекладаємо їх ,підіймаємо,носимо для них їжу ,підтримуємо і підбадьорюємо кожного з них.Знерухомленого пацієнта треба нагодувати,перестелити йому ліжко,прибрати за ним,провести інтенсивну терапію.Хоча в самих сил вже не вистачає.Від лікаря завжди залежить доля пацієнтів.Незалежно від того, чи це пандемія,чи звичайний випадок.Але зараз нам постійно треба працювати у захисті,а це виснажує фізично і морально.І ми не знаємо,скільки це ще триватиме.Відділення реанімаціі – це рутинна робота.На жаль,не всі пацієнти виживають.І коли пацієнти у критичному стані,то лікар більше знає про пацієнта,ніж пацієнт про себе.Люди не відчувають,що над ними зависла загроза.Лікар їх лікує,стан покращується і пацієнти йдуть додому,а переносить все у собі медик.Велике навантаження на лікарів,медичних сестер і молодших медичних сестер.Коронавірус-це небезпека.Багато людей неусвідомлюють цього,поки не почнуть задихатися …Ми зараз відірвані від життя,не бачимо,що діється за межами лікарні,але хочемо вірити у краще.У те,що наші люди дотримуються карантину…Бережіть себе і всіх,хто вас оточує!❤️, – лікарі Обласної клінічної лікарні імені А. Новака.
