Зміни, що відбуваються у розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком і повністю спирається на відкриття в науці.
Попри всі фінансові труднощі сучасна українська наука, і передусім фізика, має результати світового рівня за багатьма напрямами. Не залишається позаду й єдина на Закарпатті академічна установа – Інститут електронної фізики НАН України. Це провідна наукова установа, в якій проводяться наукові дослідження з актуальних проблем фізики фотонних, електронних, іонних і атомних зіткнень, низькоенергетичної ядерної фізики, радіаційної і техногенно-екологічної безпеки, фізики лазерів на парах металів, оптичного приладобудування, фізико-хімічних основ і технології отримання, оброблення та застосування макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів.
Створення Інституту електронної фізики НАН України як самостійної академічної установи було логічним продовженням багаторічної наукової праці представників трьох наукових шкіл ужгородських фізиків: з атомної фізики, низькоенергетичної ядерної фізики та фізики напівпровідників і діелектриків – синтезу та вирощування складних напівпровідникових структур. Наріжним каменем створення інституту були наявний науковий доробок, інтелектуальний і кадровий потенціал, традиції, сформовані за весь період діяльності окремих академічних установ: відділу фотоядерних процесів Інституту фізики АН УРСР (вересень 1969 р.) та відділу теорії адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР (січень 1970 р.), які разом з двома новоствореними відділами – відділу електронних процесів та відділу іонних процесів (18 липня 1979 р.) стали основними науковими підрозділами Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, на базі якого у 1992 році було створено Інститут.
Сьогодні в структурі інституту є чотири наукових відділи: відділ електронних процесів і елементарних взаємодій, відділ квантової і плазмової електроніки, відділ матеріалів функціональної електроніки та відділ фотоядерних процесів; аспірантура, адміністрація та допоміжні підрозділи. Окрім цього в установі функціонує Центр колективного користування «Лазерний спектроскопічний комплекс» та прискорювач електронів мікротрон М-30 – єдина в Україні ядерно-фізична установка в діапазоні енергій прискорених електронів 1-30 МеВ, яку у 2002 році внесено до переліку об’єктів, що становлять Національне надбання України. Введено в експлуатацію Грід-вузол, який увійшов в українську Грід-мережу, створено потужний загальноінститутський сервер з власним доменом. У своїх дослідженнях вчені Інституту використовують оригінальні експериментальні установки, серед яких надвисоковакуумні установки для дослідження поверхні твердого тіла і збудження іонів електронами, газодинамічне джерело молекулярного пучка, монопольний, квадрупольний та магнітний мас-спектрометри, монохроматори та аналізатори енергії електронів з рекордним розділенням за енергією (~10 меВ), лазери на барвниках, спектральні прилади ‑ від вакуумного ультрафіолету і м’якого рентгену до інфрачервоної області спектра, установки для вирощування високоякісних монокристалів та установки для напилення, сучасна обчислювальна техніка. Аналіз отриманих результатів забезпечують теоретичні дослідження та розрахунки, зокрема з використанням Грід-вузла. Все це дозволяє проводити наукові дослідження на високому науково-методичному рівні, публікувати результати в багатьох монографіях, оглядових статтях, а також в оригінальних статтях провідних журналів та матеріалах міжнародних конференцій.
Результати досліджень співробітників інституту отримали визнання наукової громадськості України, багатьох зарубіжних установ і вчених та відзначені 4 Державними преміями України у галузі науки і техніки (з атомної фізики; ядерної фізики; хімії, технології і матеріалознавства; наноструктур) і 4 преміями НАН України імені видатних учених (К.Д. Синельникова (1994 р.), В.Є. Лашкарьова (2001 р.), І. Пулюя (2002 р. та 2011 р.). Щороку робота трьох молодих учених Інституту підтримується стипендіями Президента України та НАН України. Протягом багатьох років наші молоді науковці виграють гранти для підтримки наукових досліджень. Приємно відзначити, що молоді вчені ‑ вихованці Інституту успішно представляють українську науку за кордоном, працюючи в провідних наукових закладах Італії, Німеччини, Данії, Чехії, Угорщини, США. Це, зокрема, доктори філософії: Віталій Фейєр, Оксана Куделич, Аттіла Немет, Євген Овчаренко, Володимир Маслюк мол., Дмитро Симочко, Анна Островерх, Шандор Демеш.
На базі інституту протягом всіх років його існування регулярно проводяться різні наукові форуми. Інститут був ініціатором і організатором понад 40 міжнародних наукових форумів. Одними з перших були: семінар-трикутник Ужгород-Дебрецен-Мішкольц, проведений у 1992 році, конференція, присвячена 75-річчю Академії наук України (1993 рік), міжнародний семінар “HADRONS-94”, міжнародна нарада “Сучасні технології в медицині” (1994 рік). У 1997 році інститут організував і провів конференцію “The Centenary of Electron” (EL-100), присвячену 100-річчю відкриття електрона, та був співорганізатором конференції “Неевклідова геометрія в сучасній фізиці”, яка з тих пір регулярно проводиться кожні два роки. У 2000 році інститут започаткував і провів Міжнародну конференцію “Елементарні процеси в атомних системах” (CEPAS), яка стала проводитися кожні три роки і вже відбулася успішно у Гданську (Польща), Мішкольці (Угорщина), Клужі-Напоці (Румунія), Белграді (Сербія), Братиславі (Словаччина).
З 2001 року на базі Інституту електронної фізики регулярно з інтервалом у два роки проводиться міжнародна конференція молодих вчених та аспірантів «ІЕФ», яка викликає жвавий інтерес у наукової молоді різних наукових установ України та зарубіжжя. Ця наукова конференція стала однією з важливих форм висвітлення підсумків наукової роботи, пов’язаної з проведенням студентами та аспірантами наукових досліджень, підготовкою магістерських проектів і дисертацій. Крім того, вона є ефективним засобом вияву обдарованої молоді, реалізації набутих ними здібностей, активізації навчально-пізнавальної діяльності, обміну досвідом. Адже під час наукових дискусій виробляється самостійність, оригінальність висловлювання, уміння обґрунтовувати думки, відбувається опанування мистецтвом аргументованої полеміки. Водночас набувається професійний досвід, відбувається суспільне визнання в середовищі фахівців.
21-24 травня 2019 року в Інституті електронної фізики НАН України відбулася Міжнародна конференція молодих вчених та аспірантів «ІЕФ-2019». Для участі в конференції надіслано більше 90 заявок від понад 280 співавторів. У конференції взяли участь молоді вчені – представники академічних установ, закладів вищої освіти та науково-промислових організацій з усіх регіонів України (Києва, Харкова, Львова, Сум, Ужгорода, Берегова), а також наукових установ та університетів Праги (Чеська Республіка), Братіслави (Словаччина), Дебрецена (Угорщина), Юліха (Німеччина), Трієста (Італія), Чанчунь (Китай), Більбао (Іспанія), Таллахассі (США), Орсе (Франція), Варшава (Польща) та Вільнюса (Литва).
Доповіді, представлені на конференції, охопили широкий спектр сучасних напрямів досліджень у галузі фізики електронних і атомних зіткнень; елементарних процесів та фізики явищ у лазерах і низькотемпературній плазмі; спектроскопії атомів, молекул, кристалів і невпорядкованих систем; технології одержання, властивостей та застосування матеріалів функціональної електроніки; ядерної фізики, взаємодії заряджених частинок з речовиною, теоретичної фізики, нанотехнології.
У рамках зібрання було проведено майстер-класи для молодих вчених, на яких були виголошені лекції провідних вчених як вітчизняних, так і зарубіжних, а також представників науково-промислогвого бізнесу з Києва, Харкова, Ужгорода та Праги (Чеська Республіка).
У підсумках заходу відзначено його високий науковий, методичний і організаційний рівень, обговорено та ухвалено рішення конференції, нагороджено авторів найкращих доповідей і найкращих доповідачів серед молодих учених, урочисто вручено дипломи, призи та сертифікати.
Отже, за результатами роботи комісії було вирішено нагородити дипломом І ступеню Трофименко Сергія (ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»); дипломом ІІ ступеню Лєдєньова Микиту (Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН України), Чеховську Анастасію (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), дипломом ІІІ ступеню Васильківського Євгена (Радіоастрономічний інститут НАН України), Сахацького Костянтина (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та Маловицю Максима (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)
За активну участь у конференції та оригінальну доповідь також було нагороджено дипломами Уварова Віталія (Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН України), Горбачову Тетяну (Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України), Демеша Шандора (Інститут досліджень атомного ядра Угорської Академії Наук), Островерх Анну (Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України), Балюк Аліну та Пісклову Поліну (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна).
Варто зазначити, що у підготовці та проведенні конференції «ІЕФ-2019» велику підтримку надали як Національна академія наук України, так і представники органів державної влади та бізнесу, які добре розуміють роль молодих науковців у розвитку сучасної національної науки, освіти, культури, самосвідомості в суперечливих та складних умовах європейської інтеграції. Оргкомітет конференції висловлює щиру вдячність Президії Національної академії наук України, Народному депутату України Р.І. Горвату, Ужгородській міській раді та особисто меру м. Ужгород Б.Є. Андріїву, будівельній фірмі «Gazda» (м. Ужгород), ТОВ «Канберра Паккард» (м. Київ), ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» (м. Київ), директору Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Денису Ману, «ФОП Сабов А.М.» (м. Ужгород), професору УжНУ П.П. Пузі, а також усім, хто взяв участь в організації та проведенні наукової конференції, надав допомогу і підтримку в підготовці цього важливого заходу.
Атмосфера конференції була наповнена знайомствами, дружбою та суперництвом одночасно. Приємним завершенням даного заходу була екскурсія найбільш мальовничими куточками Закарпаття. Сподіваємося, що даний захід сприятиме налагодженню міжнародних зв’язків серед фізичної спільноти, особливо молодого покоління, та закріпленню позицій нашої країни на міжнародній науковій арені.
Вікторія Роман, кандидат фіз-мат. наук, голова оргкомітету «ІЕФ-2019»