Більшість в новій облраді Закарпаття народжується в муках. І ще далеко не факт, що вона народиться
Мовою цифр
За підсумками голосування на виборах депутатів Закарпатської обласної ради п’ятивідсотковий бар’єр подолали вісім політичних сил. Всього до неї балотувалися десять партій, однак “Наш край” (1,58%) та “Сила і честь” (2,01%) не пройшли до облради.
Після голосування закарпатців 25 жовтня місця у новообраному органі розділилися наступним чином: партія “Рідне Закарпаття” отримала 12 мандатів, “Слуга народу” – 11, а “Батьківщина” та “КМКС “Партія угорців України” – по 8 депутатів. Далі із 7 “багнетами” йде “Команда Андрія Балоги”, і по 6 крісел в облраді матимуть ще три політсили – “Європейська солідарність”, “За майбутнє” та ОПЗЖ.
Сподівання, які можуть і радувати, і розчаровувати
Результати виборів особливо потішили “Команду Андрія Балоги” (КАБ) та КМКС, які явно не розраховували на такі відсотки. Чимало експертів прогнозували цим двом партіям невтішні цифри та говорили про ризик зовсім не потрапити до складу облради. КАБ – через те, що партія, хоч і “народжена” із “Єдиного центру” Віктора Балоги, все ж таки нова і зелена, а КМКС – через конфлікт з іншою угорською політсилою та послаблення позицій лідерів. Результат став несподіваним як для експертів, так і для виборців.
Найбільше ж мандатів політологи та соціологи прогнозували локальному проєкту “Рідне Закарпаття”. Так воно, зрештою, і сталося, але лідери політсили, вочевидь, розраховували на іншу кількість мандатів – хотілося “рідної” більшості в облраді. Ідейні натхненники створення партії – закарпатські нардепи-мажоритарники, члени парламентської групи “Довіра” Роберт Горват, Василь Петьовка, Валерій Лунченко та Владіслав Поляк –формуючи команди кандидатів до рад усіх рівнів, зробили серйозну заявку стати однією з найпотужніших політичних сил на Закарпатті. Зважаючи на те, що кожен нардеп має свою чималу територію впливу, зібрати навколо себе потрібних людей було не так уже і важко. Однак бренд “Рідне Закарпаття” треба було розкручувати “з нуля”, тож на цю роботу було кинуто чимало ресурсу – як людського, так і фінансового.
На більше розраховувала і місцева “Слуга народу”. Про це свідчить хоча б допис в соцмережі нардепа від “СН” Михайла Лаби за кілька днів до дня голосування. Він опублікував результат незалежного опитування, який нібито свідчив, що кандидати від закарпатської “ЗеКоманди” лідирують, набираючи майже 30% голосів виборців. Не сталося. Відповідальність за такі результати президентської партії на місцевих виборах важким тягарем лягла на немісцевого Олексія Петрова, котрий очолив список партії до облради й допрацьовує останні дні на посаді голови Закарпатської ОДА. Принаймні, уряд вже погодив його звільнення та призначення на посаду очільника області директора виноробної компанії “Шато Чизай” Анатолія Полоскова.
Більшість як fata Morgana
Експерти мляво коментують майбутні групування в новій облраді, бо пристрасті навколо цього розгорілися майже мексиканські, а ситуація змінюється практично щодня. Тож до сьогодні, 7 грудня – дня першої сесії – могло багато чого статися.
Але про деякі розклади можна вже говорити достовірно. Так, зрозуміло, що гуртуватимуться “Слуга народу” та “Рідне Закарпаття”, які набирають близько 36% (23 місця із 64). Цього недостатньо для формування більшості, тож питання про братання з іншими фракціями постало неабияк серйозно. Гостроти додає той факт, що головою облради у цих двох партіях бачать Петрова (він і сам бачить себе тільки в цьому кріслі), але голосів для обрання неабияк бракує. І ось закарпатці з цікавістю спостерігають за процесом “об’єднання заради”.
Щонайперше: не будуть у більшості представники ОПЗЖ та “Команди Андрія Балоги”. Принаймні, такий висновок можна зробити з коментарів представників цих політсил. Хоча нічого неможливого в Закарпатській облраді, як показує історія, нема. Більше того, неочікувані рішення – така собі фішка представницького органу найзахіднішої області.
Варіант більш широкої коаліції розглядається за участю “Батьківщини” та партії “За майбутнє”, але це ще “вилами по воді”. Стовідсотково сватають у більшість депутатів від “ЄС”. Коментуючи ситуацію, перший номер команди, директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Денис Ман наголосив, що єдності між партіями немає досі, ніхто не здатен організувати навколо себе більшість. “Щодня змінюються історії про те, хто очолить обласну раду. Ми бачимо, що єдності між партіями немає досі, ніхто не здатен організувати навколо себе більшість. Якщо так станеться, що не знайдеться такого, хто зможе це зробити, “Європейська солідарність” готова залишити Михайла Рівіса як досвідченого голову облради головою ще на 5 років”, – написав Ман на своїй сторінці.
Коли “слугам” дуже хочеться, а угорцям – не можеться
І ось “золоту акцію” знову тримає партія угорців КМКС. Їх бачили в більшості одразу, але щось пішло не так. На Закарпатті розгорівся політичний скандал, який уже набув статусу міжнародного: у лідера закарпатських угорців Василя Брензовича СБУ провела обшуки. Його запідозрили у фіктивних угодах благодійного фонду “Еган Еде”. У СБУ повідомили, що обшуки пройшли у рамках кримінального провадження щодо діяльності фонду, яка начебто спрямована на порушення державного суверенітету України.
Варто зазначити, що кримінальне провадження проти фонду було відкрито більше двох років тому. Обшуки проводилися неодноразово, проте досі нічого незаконного не знаходили. Тож провадження “висіло” у повітрі і, за якимось дивним збігом обставин, зрушилось саме перед першою сесією Закарпатської облради.
Одним з перших, хто запідозрив політичний підтекст у обшуках, був її депутат від “Батьківщини” Андрій Шекета. Він зазначив, що напередодні угорців запрошували на зустріч до голови ОДА, де обговорювався формат майбутньої обласної коаліції. “В неділю представники “КМКС “Партії угорців України” не прийшли на переговори про створення більшості до голови ОДА, генерала СБУ Олексія Петрова. В понеділок представники СБУ прийшли з обшуками додому до лідера угорців – Василя Брензовича”, – написав Шекета.
Засудили ці обшуки в угорських товариствах Закарпаття й інші лідери політичних сил, які представлені в новій обласній раді. Відповідні заяви зробили представники ОПЗЖ, “Команди Андрія Балоги”, а також партії “За майбутнє”. Всі вони вбачають у таких діях політичний підтекст. Звісно, відреагував на обшуки й сам Петров, назвавши образливим приписування йому ініціативи у цих слідчих діях та обшуках. Також очільник області стверджує, що “антиугорська істерія”, яка розповсюджується на території Закарпаття, насправді вигідна тільки тим силам, які би не хотіли бачити КМКС у коаліції з чинною владою.
Як бачимо, коригування політичного балансу в Закарпатській обласній раді відбувається дуже цікаво і, на думку багатьох, неприпустимо. Кому це вигідно та чим це обернеться? Відповіді, очевидно, отримаємо вже сьогодні на першій сесії новообраної облради.