Лист для мого Українця

                             Нехай Кохана спить!

Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я твій» — десь чують дідугани.
А солов’ї!…
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

1912

Павло Тичина

А Ви ще знаєте як липа шелестить? Кохана уночі ще спить?

Байдужість до ближнього згубила більше людей ніж чума. А байдужість до себе, стала гнійною язвою на душі мого Українця. Яка прикрість програвати кожну війну без битви! Яке розчарування вірити в мир на Землі, де мій Українець не бажає миру собі.

Сьогодні мій день нічим не кращий за вчорашній! Але дякувати Богу, не гірший. Вже другий тиждень моя квартира стала фортецею. А я, як полонянка, яка покірно чекає дня закінчення свого покарання! Перед моїм будинком не граються дітки, як раніше. Не скуштувати мені морозива На березі Влтави.

-Чи засмучена я?

– Так!

– Та чи щаслива?

– Однозначно!

Все починалося зі скептичного сміху оточуючих і жартами про Китайців. Коментарями, які були пронизані іронією. Та з кожним днем сміх ставав тінню криків про допомогу!

Два тижні тому, в Чехії було виявлено тільки чотири випадки заражених Коронавірусом. Сьогодні цих випадків більше семисот і у країні оголошено Надзвичайний Стан. Сьогодні на території Чеської Республіки  не можна купити  жодну медичну маску. У найбільшому магазині електроніки у Празі, викупили всі швейні машинки. В’язні  залучені до шиття медичних масок. Крім того, що всі заклади закриті, аптеки і продуктові магазини з 10:00 до 12:00 працюють тільки для людей віком від 65 років. Цей вірус полонив не тільки тіло, а й душі людей! Невже це все ще смішно?

Сьогодні в новинах сказали, що українці, яких не впустили в громадський транспорт без маски, перекрили дорогу і розбили вікна трамваю! Звідки стільки зухвалості і ненависті в людей, які дістали спадщину від Шевченка і Українки? Що має з Нами статися, щоб ми стали людьми? Людьми, які поважають одне одного. Які люблять свою Землю не тільки на мітингах за 200 гривень? Коли вже словосполучення:

« Україна-це Європа» стане реальним?! За порушення карантину в Чехії, штраф 3 000 000 крон. Хіба Європа Нам під силу? Чи зможемо ми побороти колись вірус, яким хворіємо не перший рік? Чи зможу я зберегти життя, яке не тече в моїх венах?  Чи зможу я стати тою, про кого пишуть поети в віршах, гордо називаючи «Українець»? Чи здолаю вірус під назвою «байдужість»? Що скажеш мій друже, Українцю?

Ця весна зустріла Нас інакше. Не так як завжди. Вона зустріла Нас з відкритими обіймами, але без можливості Її обняти. Вона зацвіла новими кольорами. Кольорами, які Ми так і не зможемо побачити. Вона зустріла Нас ароматом, який ми не варті відчути. Вона каже нам, що Земля не крутиться навколо Нас. Але чи зможемо ми це зрозуміти, покаже тільки час.

Давайте цього разу не обливатися водою підтримуючи челендж. Давайте цього разу передавати естафету : «Моя маска береже Тебе, Твоя маска, береже мене!»

Полюбімо один одного як ніколи раніше. Нехай наше серце ніколи не перетвориться в камінь, а Наша хата хоч один раз не буде з краю!

Нехай кохана уночі поспить! Хай липа знову шелестить!

Мирослава Турок, українка в Празі

Залишити відповідь