Перестало битися серце відомого педагога та культурного діяча 5 травня.
Іван Небесник народився 25 червня 1955 року в селі Середнє на Закарпатті в родині вчителів.
Закінчив Ужгородський державний університет. З 1982 року працював в Ужгородському училищі прикладного мистецтва й у червні 1990 року обраний директором цього навчального закладу.
Саме під керівництвом Івана Небесника училище реформували в Ужгородський коледж мистецтв імені А. Ерделі.
Іван Іванович Небесник захистив кандидатську дисертацію, здобув ступінь професора, був членом Національної спілки художників України, а також мав звання Заслуженого працівника освіти України.
Павло Чучка написав:
Щойно, сьогодні о 19.00 на самий Великдень помер Іван Іванович Небесник, ректор Закарпатської академії мистецтв.
Його контракт із Богом на земне життя завершився скорше на два місяці, ніж контракт із Міністерством освіти на посаду ректора. Небесники — неймовірно позитивна і продуктивна для всього Закарпаття родина, котра продовжує жити для нас і після життя земного. Не випадково ж вони Небесники!
Спогадами поділився Федір Ващук:
Сьогодні приголомшила звістка.
Відійшов в засвіти
Іван Іванович Небесник –
Ректор та організатор Закарпатської академії мистецтв.
Пригадались десятки офіційних та неофіційних багаторічних спілкувань.
Зовсім недавно ми випадково зустрілись та по чоловічому обійнялись в коридорі Закарпатського кардіоцентру. Ректор скромно , приблизно десятим у черзі, чекав на прийом до лікаря.
Пригадали буремні події останніх років . Домовились про зустріч .
Не збулось.
З усією відповідальністю можу стверджувати, що внесок Івана Небесника в науково-освітню мистецьку царину Закарпаття є надзвичайно вагомим.
Не можливо розповідати про мистецьке Закарпаття , не згадуючи про дослідження Івана Івановича та його колективу.
Вважаю одним з своїх життєвих здобутків те , що у свій час , будучи членом Державної акредитаційної комісії при Кабінеті Міністрів України , суттєво допоміг Івану Івановичу у створенні та акредитації його дітища – Закарпатського художнього інституту , в подальшому – Закарпатської академії мистецтв.
Світла памʼять професору Івану Небснику!!!
Закарпатська академія мистецтв
5 травня 2024 р., перестало битися серце людини, яка ціле життя ішла за своєю мрією, а нерідко, зваливши її на свої плечі, і несла. Такою мрією і справою життя Івана Небесника стала сьогоднішня Закарпатська академія мистецтв. Саме його вогонь і бажання змінити на краще ситуацію зі знанням культури Закарпаття та мистецької освіти краю наповнювали цей заклад упродовж багатьох років, починаючи від Ужгородського училища прикладного мистецтва. У червні 1990 р. він став першим демократично обраним директором закладу, і такий вибір виявився непересічною подією, бо всі трансформації, які відбулися, здійснилися завдяки передбаченням і старанням Івана Небесника. Технікум, що готував спеціалістів для Міністерства місцевої промисловості, системно і невпинно перетворювався у заклад, який не тільки відповідно реагував на культурно-політичні зміни, але й виробляв власну стратегію розвитку та бачення власних кроків, які необхідно було робити у митецькій освіті. У цьому ряді можемо згадати присвоєння закладу у 1991 р. імені визначного закарпатського художника Адальберта Ерделі, створення у 1993 р. першого науково-навчального комплексу під егідою Лвівської академії мистецтв, набуття закладом у 1995 р. статусу Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі, а далі – у 2003 р. – створення Закарпатського художнього інституту, з 2016 р. – Закарпатської академії мистецтв. Лідер, який не просто показував шлях, але робив кроки перший. І коли постало питання необхідності відкриття закладу вищої мистецької освіти на Закарпатті, саме він першим підготував дисертацію і захистив її, саме він став першим професором у закладі. Цим Іван Небесник не тільки стимулював людей поряд із собою, але і започаткував той процес, який сьогодні представляють сотні публікацій та монографії, присвячені мистецтву Закарпаття, а популярність мистецької школи краю стала не тільки всеукраїнською, але і центральноєвропейською.
Сьогодні, коли за Юліанським календарем святкується Пасха, завершив свій земний шлях цілеспрямований чоловік, люблячий батько, дотепний товариш, натхненник та засновник Закарпатської академії мистецтв. Сьогодні у храмах символічно Царські врата залишаються відчиненими, що символізує відкритість Неба. Життя Івана Небесника свідчить, що смерть не має перемоги там, де людина дарує себе іншим. Ректор подарував своє життя Академії, нерідко жертвуючи своїми власними потребами та потребами родини, але саме завдяки цьому дарунку існує Закарпатська академія мистецтв – його мрія і його життя. Так, сьогодні перестало битися серце Івана Небесника, але життя ректора продовжується в закладі, у студентах, у викладачах, у друзях та рідних.
Дякуємо, пане Ректоре…