Ініціатором та ідейним натхненником встановлення такого знаку став Федір Шандор, депутат Закарпатської обласної ради, професор УжНУ. Меценатами скульптурної композиції виступили ужгородці Арсен Мелкумян та Сергій Ковач. Скульптор – Роман Мурик.
27 червня у сквері Пам’яті жертв комуністичних диктатур, де знаходяться скульптурні композиції, присвячені героям угорської 1956 р. та чеської і словацької 1968 р. революцій, громадськість Закарпаття встановила пам’ятний знак з нагоди 55-річчя антикомуністичної революції в Чехословацькій Республіці. Цей день відзначають як День пам’яті жертв комуністичного режиму в Чехії та Словаччині.
Композиція виконана у формі залізних воріт, пофарбованих у червоний колір (символ тоталітаризму) з отворами від бойових куль. З воріт звисають ланцюги як символ залізної завіси. Вони викувані молотом і у вогні, як зауважив автор пам’ятного знаку Роман Мурик. «Ми цілісні, ми разом, ми боремося за нашу перемогу», – наголосив скульптор. Один з ланцюгів викуваний у вигляді «1968», а над ним видно тріщину, яка символізує розрив у тоталітарній завісі. Ціною цього розриву стали сотні й тисячі життів чехів, словаків, українців.
На цьому наголосив Володимир Чубірко, голова Закарпатської обласної ради: «Росіяни як нащадки комуністичної імперії, які до сьогодні не поховали Леніна, вірно служачи йому, сьогодні убивають Українську державу. Умирають мирні жителі, гинуть наші захисники, захищаючи нашу незалежність, нашу свободу, демократичні цінності. Чехи свого часу теж це робили, бо хотіли мати свою державу. Старша генерація ужгородців добре пам’ятає совєтські танки, які їхали й вулицями Ужгорода, прямуючи до Праги гасити антикомуністичне повстання вільних людей вільної держави. І воно було погашене. Комуністичне зло запанувало аж до розпаду Радянського Союзу, наробивши чимало лиха як у Чехословацькій Республіці, так і в нас, зокрема на Закарпатті. Сьогодні ми знову з ним боремося в новій іпостасі – російських неофашистів, які роблять все, щоб люди не могли жити вільно на своїй землі. Знак, сьогодні встановлений, є символом того, що це зло, російська ідеологія, яку проповідує путін і його прибічники, буде поборене. Я впевнений, що у цьому сквері з’явиться і пам’ятник подібним подіям у Польщі. Тоталітаризму не місце в нашому житті».
Один із меценатів скульптурної композиції, депутат Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян наголосив: «Танки на вулицях Праги 1968 року стали відповіддю на спробу чехів побудувати соціалізм з гуманним обличчям. Свобода слова, скасування обмежень на поїздки за кордон, які тепер є нормою для нас усіх, лякали імперію зла тоді. Лякають і тепер. Вони не вміють і не хочуть бути вільними людьми. Це їхній вибір. А наш вибір – відстоювати свободу України, поважати сусідів та наші спільні цінності. Упевнений, що зуміємо це зробити разом. Дякую Федору Шандору за його позицію. За його ініціативи. Робив і буду робити добрі справи для мого рідного міста».
Дуже символічно біля пам’ятного знаку зібралися голуби – як вісники миру і добрих новин.
