Весь громадський актив Закарпаття – в жалобі: не стало Юрія Пехньо, людини, яка усіма своїми вчинками уособлювала собою такі поняття як Честь, Совість, Порядність і Справедливість. Юрко був настільки ж безкомпромісним бійцем, як і безстрашним. Для нього не було “авторитетів” в принципі. З ним не можна було домовитися і тим більше – примусити мовчати.
Його дивовижна мобільність – реально вражала: попри прикутість до інвалідного візка, він завжди був у вирі подій. Він любив Життя і здається, ця любов була взаємною.
То ж не дивно, що впродовж цілого дня у соцмережі з”являлися пости друзів Юрія, його однодумців, його сподвижників. Тих, хто впродовж років був з ним на однієї хвилі.
А ще на знак безмежної поваги до цієї непересічної особистості, нам вдалося зібрали спогади його друзів, які передчасну смерть Юрія спрйняли як особисту трагедію…
Мар’яна Гелеган, правниця: Ми втратили людину з великим серцем, яке, на жаль, не витримало. Знаю і вірю – тепер будеш допомагати і захищати мене своїми крилами. Дякую тобі за все. Спочивай з миром
Marina Aldon, журналіст: Не стало патріота, активіста, людини, що боролася за права закарпатців із особливими потребами.
Незважаючи на те, що пересувався за допомогою візка, Юра Пехньо завжди був у вирі подій, усюди встигав, домагався справедливості, боровся за правду і дуже глибоко крізь серце пропускав усе, що відбувається в державі та в рідному краї. І серце не витримало…
Ми стільки проектів обговорювали для покращення інклюзії! Збідніло Чинадієво, збідніла Мукачівщина, збідніло Закарпаття.
Вічна пам’ять тобі, друже! Ти був світлою і доброю людиною.
Victoria Patskan, громадська активістка: Юрка, як так?.. чому?
Ще недавно ми реєструвалися та планували ось-ось поїздку на 30 серпня до Ужгород на Марафон Забігу в пам’ять про наших друзів, загиблих Героїв – Юру Кручаницю та Дмитра Миговича.
30 серпня я виконаю свою і твою обіцянку. Я буду бігти за двох!
Бо впевнена,що ви всі втрьох споглядатимете з неба… Бо тепер ви всі разом, в Царстві Небесному. Я давно для себе зрозуміла, що Бог збирає у свою команду – найкращих!
Наталія Тарасова, правозахисниця Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям з приводу смерті сина, батька, друга та чудової людини – Юра Пехньо.
Жодні слова не зменшать душевний біль від втрати найріднішої людини. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для Вас людини, а слова підтримки допоможуть перенести страшне горе.
Нехай світла пам’ять про Юрія назавжди залишиться в серцях рідних та близьких. А Бог подарує йому вічний спокій та Царство небесне.
Oleksandr Kontrtenor Baritono, співак: Прикра і сумна звістка. Це справжнє приголомшення для мене. Важко повірити в таке. Це не мало статися з Юрою… Йому що жити б і жити…
Він такий наповнений життям був… Такий сповнений любов’ю, такий боговірний та богоговійний, побожний, богобоязний, невинний, чесний, справедливий, щирий…
Дуже братерські мав почуття до людей, творив добро…
Сподіваюся, що йому не нашкодили злі люди, котрих викривав Юра і що це не було недбалістю лікарів, котрі йому призначили надто велику дозу ліків.
Юра, без Тебе в цьому світі менше стало світла і добра та правди… Прости нас і будь прощений, друже…
Kateryna Legerda, ГО “Волонтери Закарпаття”: Не стало нашого великого друга Юра Пехньо. Відійшов у засвіти Людина з великим серцем, яке не витримало цього недосконалого світу… Важка хвороба, не витримало серце великого мотиватора, громадського діяча, борця за права людей, за права людей з інвалідністю, Ветеранів, усіх, хто боровся з неправдою, беззаконням. В Юри залишилося двоє дітей, син пішов вчитися на військового, яким батько пишався.
Група “МукачевоSOS” висловлює щирі співчуття рідним Юрія Пехньо. У скорботній молитві за упокой раба Божого Юрія ми схиляємо свої голови в пам’ять про Людину, яка так багато зробила аби на Землі бодай на маленьку крихту Світла було більше, ніж Темряви…
Володимир Горішняк, адміністратор групи “МукачевоSOS”
