Найбільш імовірна коаліція в облраді: “Слуга народу”,“Рідне Закарпаття” та хтось третій
На Закарпатті щойно завершився другий тур виборів. Останнім в області обирали мера Ужгорода. Боротьба точилася запальна, адже мова йшла про те, чи отримають “Слуги народу” владу в головному місті Закарпаття. Не отримали – в місті лишився за керманича старий мер, нині самовисуванець, а в минулому регіонал Богдан Андріїв. Його опонент Віктор Щадей, кандидат від “Слуги народу”, програв.
Та вже наступного дня після того, як новий-старий мер Андріїв салютував на честь перемоги (в неділю ввечері в місті жителі спостерігали гучні феєрверки), градус напруги в суспільстві почав зростати. Зранку в понеділок місцеві сайти та соцмережі зарясніли сенсаціями про те, що на Закарпатті знову міняють голову.
То що ж відбувається на крайньому заході країні, який політичний розклад отримало Закарпаття на місцевих виборах, хто гратиме першу скрипку в політиці краю та чи буде місце в репертуарі цього оркестру угорському чардашу? Про це говорили політологи на пресконференції в Ужгородському пресклубі. І ось які акценти вони зробили.
“ВИБОРИ НА ЗАКАРПАТТІ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, АЛЕ ПЕРЕЙШЛИ В КУЛУАРНИЙ ФОРМАТ ТОРГІВ УСІХ З УСІМА”
– Я почну з другого туру виборів мера в Ужгороді, адже результати цього голосування остаточно сформували розклад сил в області, – каже Дмитро Тужанський, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії. – Є питання щодо явки — голосувати за мера прийшло усього 28% виборців, і вони зрештою зробили свій вибір: Ужгород лишився зі старим мером Богданом Андріївим. Низька явка дає деякі підстави говорити про легітимність виборів в Ужгороді, хоча не думаю, що будуть якісь оскарження в судах результатів на цій підставі. Втім, я б усе-таки не звинувачував ужгородців у відсутності громадської позиції. Мера обирала всього третина виборців, але це не найгірша явка по країні у містах, де був другий тур.
Щодо ситуації з виборами загалом по Закарпаттю, то мій ключовий висновок: результати є, а переможця немає. Це видно по коаліціаді, яка триває в облраді, де нема явного фаворита. Найбільше голосів на місцевих виборах в області здобуло “Рідне Закарпаття” (регіональний політичний проєкт, створений під місцеві вибори на основі об’єднання чотирьох депутатів мажоритарників від Закарпаття: Роберта Горвата, Василя Петьовки, Валерія Лунченка та Владислава Поляка. – ред.). Але сказати, що вони здобули повну владу в області — не можна. Не можна також сказати, що ці місцеві вибори знівелювали вплив Балог у області. Команда Балоги присутня в облраді й впливатиме на процеси. Тобто насправді зараз вибори на Закарпатті продовжуються — але перейшли в кулуарний формат торгів усіх з усіма і війни всіх проти всіх. Найближчим часом у ЗМІ та соцмережах ви побачите купу інсайдів, компроматів і схем, і це матиме деякий вплив на ті торги, що відбуваються в області щодо ключових посад.
Власне, те, про що говорить Дмитро Тужанський, закарпатці почали спостерігати одразу в понеділок після голосування в другому турі за мера Ужгорода, де кандидат від “Слуги народу” програв чинному меру Андріїву. Зранку місцеві сайти та соцмережі зарясніли повідомленнями про те, що в Києві знову готують заміну голови Закарпатської ОДА — начебто Олексій Петров йде на посаду голови Закарпатської облради, а область очолить хтось інший. Серед прогнозованих кандидатів – Анатолій Полосков, директор виноробної компанії “Шато Чизай”, про кандидатуру якого на посаду “губернатора Закарпаття” йшлося вже кілька разів за останні роки, та Мирослав Білецький, бізнесмен із Хуста, депутат облради попереднього скликання. Саме він отримав найбільше голосів на місцевих виборах на Закарпатті — понад 6,5 тисячі.
– Те, що говорять про рокіровки на найвищому обласному рівні, – це можливо, – зазначає Дмитро Тужанський. – Називається кілька прізвищ. Зокрема, Олексія Петрова, котрий очолить облраду (в рамках коаліції “Слуги народу”, “Рідного Закарпаття” і поки невідомого третього союзника). Щодо Анатолія Полоскова — це інформація не нова, розмови про саме таку рокіровку в області тривають іще з 25 жовтня. Утім, це не стосується чиїхось висновків про невдалу кампанію СН на Закарпатті. Йдеться якраз про доформування коаліції між “Слугою народу” та “Рідним Закарпаттям”. Хоча я не виключаю, що все може піти по іншому сценарію. Тому що треба розуміти: вибори-то пройшли на Закарпатті, а посади й коаліції будуть узгоджуватися в Києві. І вже як там домовляться групи впливу — такі ми матимемо кадрові рішення на місці.
“ЗОЛОТА АКЦІЯ” ЗНОВУ В УГОРЦІВ: ВОНИ Є В БУДЬ-ЯКОМУ ВАРІАНТІ КОАЛІЦІЇ В ОБЛРАДІ”
– І домовлятимуться не тільки в Києві, а й в Будапешті, — додає соціолог, професор УжНУ Федір Шандор. – У когось знову виявилася “золота акція”. Обговорюються дві можливі коаліції у обласній раді, й в обох варіантах фігурують угорці, тобто партія КМКС. Тому києво-будапештський конгломерат буде що в одному, що в другому варіанті.
Коаліціада в Закарпатській облраді завершиться до третього грудня — це максимальний строк, коли озвучать, хто, з ким, коли, де і як. Те, що в області буде новий голова ОДА, — це очевидно, тому що за новим законодавством неможливо суміщати посаду в ОДА та облраді.
Голосування за голову буде таємне, і треба мати на увазі такі кейси, як в облраді минулого скликання, коли усе вирішили кілька голосів. Ну а тим більше, зараз у депутатів є “підказка” — COVID: на день голосування можна захворіти. Тому результат непередбачуваний і все може статися.
Наступні три тижні на Закарпатті вирішать, хто з ким буде творити політику в області — як мінімум, до червня майбутнього 2021 року, – наголосив Шандор.
“ЦЕ — СТОМЛЕНІ ВИБОРИ”
– Я би ці вибори загалом по країні характеризував як “стомлені”, – сказав політолог Віктор Пащенко. – В сенсі, що в період з 2015 року в Україні люди чекали змін. Власне кажучи, 2019-й — це був той рік, де виборець висловився. Він двічі дав Зеленському мандат, на президентських і парламентських виборах: мовляв, ось вам влада, розбирайтесь. Ну, а в цьому році — вибори показали байдужість виборця. А коли є ця байдужість — вступають у гру кулуарні моменти: хто з ким домовиться, хто кому що пообіцяє. Якщо говорити про обласну кампанію на Закарпатті — вона така якась, справді, дуже кулуарна. Оця гра навколо “Батьківщини” (мова про те, що цьогоріч до обласної “Батьківщини” пройшли колишні регіонали з оточення екснардепа Михайла Ланя. – ред.). Де в політсилах складова Києва, а де — складова Тячева чи Сваляви, ніхто не може зрозуміти навіть зі спеціалістів, що вже й казати про простого виборця.
Або формування місцевого проєкту “Рідного Закарпаття”. Як показав результат виборів, це вдалий політичний проєкт. Але з точки зору інфраструктури — він сьогодні тримається, завтра розпадеться через чийсь настрій, і ніхто й не помітить. Партія не зцементована, так само, як і всеукраїнський проєкт “Слуга народу”, котрий ліпився так само дуже швидко минулого року.
Є популярний вислів: “На виборах ми вирішуємо свою долю на наступні 5 років”. Я би це зовсім не так формулював. Вибори діагностують стан, в якому суспільство знаходиться на даний момент. А що буде в наступні 5 років, вони не визначають, – акцентує Пащенко.
“СТАВКИ НА ВИБОРАХ СПРАЦЮВАЛИ, СЕНСАЦІЙ НЕ СТАЛОСЯ”
– Щоб підсумувати, скажу, що на Закарпатті в процесі виборів сенсацій не сталося: всі отримали прогнозовані результати, – каже політолог Михайло Шелемба. – Ми маємо 8 політичних партій в облраді, матимемо 8 фракцій. Це показує, що лідера немає. Найбільшим гравцям потрібно шукати союзників — і в коаліції це будуть представники як мінімум з 4 політичних сил.
Що би відзначив. Насправді в останні 5 років дуже мало структур, які доживають до наступних виборів. В області такою є партія КМКС, яка довгий час працює на одних політичних елітах. Але якщо подивимося на наповнення нових партій, то лідери залишаються ті ж самі. Проєкти можуть переформатовуватися, але наповнення не міняється, – відзначає Шелемба.
“УГОРЦЯМ ЗАРАЗ ВАЖЛИВО НЕ ПЕРЕГРАТИ САМИХ СЕБЕ”
“То є в угорців Закарпаття “золота акція” за результатами виборів — чи її немає?” – запитую насамкінець у політологів.
– Угорці отримали непоганий результат на виборах: 8 мандатів в облраді, — каже Михайло Шелемба. – Щодо коаліції, то розглядають їх і “Батьківщину”, в якої теж 8 мандатів. Я би сказав, що без угорців таки можуть обійтися, тому ця коаліція потрібна більше їм самим. Вони повторили десь 2015 рік по результату, коли вперше взяли багато мандатів на рівні області. Але зараз не 2015-й надворі, в облраді 8 партій, і кожен має свої карти й ціну. Для угорців буде величезною поразкою, якщо вони не вступлять у більшість. Їм зараз треба хоча б зберегти за собою посаду якогось другого заступника, щоб залишатися в політичному руслі краю.
– Я не сумніваюся, що угорці отримають свої посади. Не бачу сенсу провладній партії входити з ними в конфлікт — для Закарпаття абсолютно нормально, що один із заступників голови облради буде угорський, – каже Віктор Пащенко. – Справа в тому, що вони мають реально свої території й вплив, і створювати собі там проблеми жодній владі на Закарпатті не потрібно.
– Я би все-таки не говорив, що угорці мають зараз якусь “золоту акцію”, – підсумовує аналітик з угорського питання Дмитро Тужанський. – На початку виборчої кампанії на Закарпатті йшлося про те, що коаліцію в облраді формуватимуть два гравці — це “Слуга народу” і “Рідне Закарпаття”. А як показали результати, їм не просто потрібен третій, їм потрібен “третій і ще трошки”. І цим третім не обов’язково будуть угорці. Те, що вони хочуть цього і хочуть таким чином змонтувати свій результат на Київ — це так. Але вони можуть переграти самих себе в торгах. Тому, на мою думку, грати треба так, щоб не повторився сценарій 2019 року — коли було угорці озвучили своїм електоральним позиціям занадто високу ціну, їхні кандидати пішли окремо на парламентські вибори – і зрештою програли та зараз не мають представництва у Верховній Раді.
Тетяна Когутич, Ужгород, Укрінформ