Русистика в Ужгородському національному університеті: КОНЕЦ (1945–червень 2020).
Ужгород. Вступна кампанія 2022-23 навчальних років в університеті ознаменована ліквідацією спеціальності викладач, перекладач російської мови та літератури. Набір абітурієнтів у ці дні проводиться лише на відділення ПОЛЬСЬКА МОВА.
Дотепер, з 2016 року, студентів готували як знавців двох мов – польської та російської. Страшна війна Росії з денаціоналізації цілої України, українців, як суверенної держави, нації, побудови табірного руского міра на місці вщент наших зруйнованих міст, сіл, коли росія використовує російську мову, літературу, культуру для експансії, своїх імперських потуг, спонукало до такого рішення ректорат УжНУ.
Кафедрі слов”янської філології та світової літератури, яка веде цей напрямок, тепер слід думати, як його суттєво підсилити. Поки є тільки один дипломований викладач польської мови. Генеральне консульство Польщі у Львові обіцяє посприяти у приїзді до Ужгорода ще когось з досвідчених полоністів. Замість російської першокурсники вивчатимуть ще одну слов”янську мову. Гадаю, їм би куди більше знадобилося володіння другою мовою – англійською.
Студенти старших курсів, а загалом їх стаціонарників та заочників 15, продовжать навчання за старими програмами, а отже стануть дипломованими русистами. Поки дуже мало бажаючих вчитися на цьому напрямку.
Чи будуть зрушення, все це залежить від кафедралів – двох докторів наук, двох кандидатів наук, двох старших викладачів та одного провідного спеціаліста. Дотепер колектив під орудою завідувачки кафедри, доктора філологічних наук, професора Наталії Прокопівни Бедзір за домінанту мав російський вектор.
Загалом русистика в університеті проіснувала 77 літ, з 1945-1947 року ( створення самостійного наукового підрозділу). У 2016 році на сайті кафедри зазначалося: вона співпрацює з колегами з Московського, Тверського університетів, влаштували в Ужгороді наукові читання “Пушкина чествуют за Карпатами”, “Гоголя чествуют и за Карпатами”. На теперішньому сайті зникли такі згадування.
Деякі науковці разом з керівниками, активістами закарпатського товариства російської культури “Русь” за весь час війни росії проти України продовжують тримати паузу щодо оцінки злодіянь російської воєнщини. Ніби нема трагедій, тисяч убитих цивільних в Маріуполі, Бучі, Харкові, Миколаєві, Кременчуці..Мовчать. Не вибухнуть гнівом, мовляв, путіне-сатрапе, ти чому стираєш у попіл цілу Україну, нє надо нас освобождать, бо ми тут вільні!
На власних сторінках у Фейсбук у них замість війни світлини, як 6.06. 2022-го святкували день народження Пушкіна в Ужгороді, як жаль, що погруддя демонтували.
Такі як керівник товариства “Русь” Володимир Салтиков навряд чи виступлять проти путінської росії. Але чому мовчать прості росіяни Закарпаття? Невже 30 тисяч закарпатців-росіян не видять, що на півдні, сході, у центрі України, скрізь російська солдатня нищить все дотла. Як фашисти. Той путін у стократ є більшим нацистом від Гітлера!
А поки 1-го вересня студенти польського відділення університету на урочистому посвяченні співатимуть два гімни майже з однаковим початком:
“Ще не вмерла України ні слава, ні воля…”
“Jeszcze Polska nie zginela!”