Про “толерантне” ставлення з боку митників Угорщини написала Ani Nikogosyan:
6 годин стояти в черзі, щоб переїхати із Чопа в Загонь на україно-угорському кордоні. Мчати в тумані на всіх парах в Дебрецен в аеропорт, щоб не встигнути на 20 хвилин і помахати літаку рукою… З таким скотським відношення до подорожуючих на угорській стороні я давно не стикалась. Вони просто не працювали, ходили на перекур, переминалися з ноги на ногу, спілкувалися між собою – все що завгодно, але не робили. На прохання пришвидшитись, бо літак – «дипломатично» послали на фіг – чекайте, ще трішки залишилось. Туристичних великих автобусів до шлагбауму було з півсотні. Відверто шкода цих людей, бо стоять в черзі по 10 годин і більше. Склалось враження що це саботаж. Цікаво, чия це була ініціатива чи вказівка? Якщо коротко – бажання подорожувати через Угорщину відбили надовго. Добре, що Львів поруч.
