Після суворої весни, коли Європа перетворилася на епіцентр глобального поширення коронавірусу, пандемія вщухла на всьому континенті. Тож влітку європейці знову змогли повернутися на робочі місця, вільно подорожувати та збиратися великими групами.
Однак полегшення тривало недовго. Зараз піднімається «друга хвиля» COVID-19, яка спричинила хаос по всій Європі. Минулого тижня європейські країни одна за одною почали повертатися до жорсткого локдауну. Як писав Mind, першою стала Ірландія, яка з 21 жовтня закрила всі магазини, крім продуктових і аптек. У неділю Іспанія оголосила надзвичайний стан до травня і ввела комендантську годину в нічний час. А Словенія від учора, з 27 жовтня, закрила всі свої містана карантин.
Експерти зазначають, що «друга хвиля» пандемії COVID-19, яка накриває Європу, відрізняється від тієї, що була зафіксована на континенті навесні. Mind пропонує дізнатися про чотири її головні відмінності.
Особливість №1: «друга хвиля» в рази вища за першу
Багато країн зазначають: якщо порівняти з весняною хвилею, у них ситуація набагато гірша. У Бельгії, за висловом міністра охорони здоров’я цієї країни Франка Ванденбруке, спостерігається «цунамі» заражень. Якщо навесні, на піку епідемії, у цій невеликій 11,5-мільйонній країні фіксувалося близько 2000 заражень на добу, то зараз щодня доповідають про більш ніж 12 000 нових випадків інфікування.
Серед головних причин такого «цунамі» бельгійці називають похолодання, початок навчального року, відкриті кордони й небажання приносити в жертву економіку.
«Бельгії не потрібно питати себе, чому вона вдруге стала осередком пандемії в Європі. Ми ще у квітні передбачали, що восени прибуде «друга хвиля», – коментуєситуацію вірусолог урядового кризового центру Бельгії Стівен Ван Гухт. – Ми також знали, що її причинами стануть погана погода, повернення дітей до школи і прибуття людей з відпусток. У Бельгії була можливість влітку ввести жорсткі обмеження і на деякий час стати зеленим островом у серці Європи. Але захиститися від пандемії нам все одно б не вдалося. Наші відкриті кордони критичні для нашої економіки, і вірус у будь-якому разі повернувся б до нас через сусідні країни».
Ще гірше, ніж у Бельгії, справи йдуть у Чехії. Навесні цю 10,5-мільйонну країну пандемія майже не торкнулася, а зараз кількість нових заражень у Чехії перевищує 10 000 на день, і її міністри роблять похмурі прогнози про можливий колапс медичної системи та появу «холодильників із трупами на вулицях».
Серед великих європейських країн найгірша картина спостерігається в Іспанії та Франції, де з початку пандемії в кожній зареєстровано понад мільйон хворих. Британія зі своїми 900 000 випадків інфікування виглядає майже так само погано.
Особливість №2: госпіталізацій і смертей набагато менше
Хоча інфікованих людей у Європі зараз реєструється в рази більше, ніж навесні, у лікарнях їх поки що втричі менше. Згідно зі звітом Європейського центру профілактики і контролю захворювань (ECDC), 12–18 жовтня в європейських країнах на 100 000 населення припадало 4,3 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19, тоді як на піку «першої хвилі» (30 березня – 5 квітня 2020 року) цей показник дорівнював 13,5.
Динаміка офіційних смертей від коронавірусної інфекції на графіках теж виглядає так, ніби згубне «цунамі» прокотилося країнами Європи навесні, а зараз насувається порівняно невелика хвиля. Частково цю дивину можна пояснити доступністю тестів. Навесні вони були дорожчі та в дефіциті. А зараз масово діагностують у себе коронавірус молоді європейці, які легко його переносять.
У загадкового зниження рівня госпіталізацій і смертності від COVID-19 є і більш оптимістичне пояснення. Дослідження показують, що пандемія стала м’якшою. Із незрозумілих причин, як пише про це Європейське товариство з клінічної мікробіології та інфекційних захворювань, концентрація вірусу SARS-CoV-2 в організмах людей, що зараз хворіють, менша, ніж у тих, хто підхоплював цю пошесть навесні. А чим менше інфекції, тим імунній системі легше з нею впоратися.
Особливість №3: інфекцію розносить «безсимптомна» молодь
Факт настання «другої хвилі» пандемії є очевидним. Це змушує європейських політиків виправдовуватися за провал заходів стримування COVID-19. Розводячи руками, вони вказують на те, що головними рознощиками інфекції на початку осені були молоді люди, яких складно контролювати. Вони активно подорожують Європою, збираються групами в публічних закладах, й у них хвороба переважно протікає безсимптомно.
За даними ECDC, на початку осені європейці віком від 15 до 49 років складали близько 70% носіїв коронавірусу. На піку «першої хвилі» ця категорія молодих людей становила 50% інфікованих.
Особливість №4: країни тяжіють до «шведського підходу»
Навесні Швеція здавалася білою вороною на тлі інших європейських країн. Коли всі держави на континенті синхронно «сіли» на карантин, скандинавське королівство прийняло суперечливе рішення не вводити жорсткі заходи щодо стримування коронавірусу і вважало за краще жити у звичайному ритмі.
У підсумку у квітні – червні 2020 року ВВП Швеції все одно впав, але лише на 8,6%, що здавалося непоганим досягненням на тлі 18,5%-ного падіння в Іспанії та 12,4%-ного в Італії. Водночас число смертей від коронавірусу у Швеції сягнуло 5878, і ця цифра виявилася непропорційно високою проти 270 в сусідній Норвегії і 343 у Фінляндії.
Нещодавно погляди країн на пандемію змінилися. Швеція, захищаючись від докорів у нехтуванні здоров’ям своїх громадян, публічно розкритикувала себе за відмову ввести карантин навесні. А інші, навпаки, задумалися над тим, як їм примудритися цього разу вчинити по-шведськи.
«На тлі посилення пандемії в Європі багато європейських держав тихо перетворюються на Швецію. Влада цих країн із радістю вводить суворі правила для окремих міст і регіонів зі спалахами епідемії, що зашкалюють (як Швеція і почала робити), але вони всіляко прагнуть ухилитися від повсюдних обмежень на соціальну взаємодію, до яких вони вдавалися навесні», – ділиться спостереженнями редактор Bloomberg Фердінандо Гіугліано.
На його думку, європейські політики зараз справедливо побоюються нашкодити економіці та добробуту громадян, у яких накопичилися втома й роздратування від локдауну в першій половині цього року. Тому нинішній нюансований підхід влади до боротьби з пандемією більше схожий на «танець», ніж на «удар молотом» загальнонаціональних обмежень.