Протягом останніх років на ринку праці Закарпаття спостерігається дивна картина: роботи багато, зарплати піднялися, але знайти працівників стає дедалі складніше. На підприємствах кажуть: готові платити по 20–30 тисяч гривень, а подекуди й більше — та фахівців і навіть охочих вчитися і працювати просто нема. З іншого боку, коли пересічний закарпатець, який роками працює в бюджетній сфері й отримує 10-15 тисяч гривень, чує про середню зарплату в області у понад 20 тисяч, то щиро обурюється: «Хто отримує такі гроші?». Ми вирішили розібратися, з чого складається середня зарплата закарпатців, що на неї впливає і які вакансії пропонує ринок праці в області.
Що пропонують великі підприємства з іноземними та внутрішніми інвестиціями
У секторі зайнятості на підприємствах з іноземним капіталом нині працює понад 10 тисяч закарпатців та гостей області. Це — постійно плаваюча цифра, яку ми звели з офіційної статистики підприємств з відкритих джерел. Як правило, ідеться про заводи електроніки, швейні цехи, та інші підприємства, де працює понад кількасот чоловік.
Ось кілька реальних вакансій з таких підприємств. Ядзакі Україна, ТОВ (Ужгород) — вакансія «Оператор на виробництво» з зарплатою від ~ 25 000 грн/місяць.
Jabil Circuit Ukraine LLC (Ужгород) — вакансія «Технік з експлуатації та ремонту устаткування» з зарплатою 31 000-32 000 грн. Jabil (Ужгород) — вакансія «Молодший службовець на складі (комірник)» зарплата 27 000-27 620 грн.
А от всесвітньо відомий виробник лиж завод «Fisher”, що в Мукачеві готовий платити оператору верстатів з програмним забезпеченням та пресувальнику виробів з деревини 26300-30500 гривень.
Непогані зарплати пропонує і завод з американськими інвестиціями Gentherm з виготовлення електропроводки, що розташований у Виноградові. Компанія регулярно набирає персонал (монтери кабельної продукції, виробничі оператори, технічні спеціалісти) із зарплатою у районі 25 тисяч гривень.
У більшості цих підприємств надається безкоштовний довіз працівників, безкоштовне або пільгове харчування і безкоштовне навчання…
Варто сказати, що серед закарпатців існує ще й проблема правильного пошуку роботи та вдалої за місцем оприлюднення подачі вакансій з боку роботодавців. Щоб знайти вищевказані пропозиції, ми добряче покопалися в мережі. І виявили, що не всі роботодавці використовують так званий метод диверсифікації, коли подають вакансії не лише на сайти оголошень, але й у соцмережі Facebook, Instagram та Telegram, де сидять десятки тисяч закарпатців і чекають на пропозицію… Наразі ж звернемося до найпопулярніших джерел із конкретними посиланнями на вакансії.
Від 20 до 65 тисяч гривень і гранти: що пропонує Закарпатський обласний центр зайнятості
За даними офіційного порталу Державної служби зайнятості dcz.gov.ua/job, станом на початок листопада 2025 року на Закарпатті відкрито близько 3900 вакансій. А з початку року її послугами скористалися понад 13 тисяч шукачів роботи, з них більше 9 тис. — жінки та 3,7 тис. — молодь до 35 років. 8 389 людей уже працевлаштовано, 1 211 пройшли професійне навчання, а 364 отримали ваучери на підвищення кваліфікації. До центрів звернулися майже 3 тис. роботодавців, які подали понад 10 тис. вакансій, тож загалом для пошуку було доступно понад 11 тисяч пропозицій роботи.
З розміщених на офіційному порталі dcz.gov.ua/job близько 4000 вакансій, бачимо, що на Закарпатті робота є різна: від технічних спеціальностей до адміністративних і творчих професій. Зарплати у відкритих оголошеннях коливаються від 20 до 65 тисяч гривень.
Крім працевлаштування, служба надає можливість отримати мікрогрант на відкриття власної справи — безповоротну державну допомогу від 50 до 250 тисяч гривень, залежно від кількості створених робочих місць. Молоді люди віком 18–25 років можуть отримати до 150 тисяч гривень на започаткування бізнесу. Програму реалізує Міністерство економіки України спільно з Ощадбанком, ПриватБанком, Державною службою зайнятості та платформою «Дія». Подати таку заявку можна онлайн на порталі Дія. Програма допомагає не лише знайти роботу, а й створити її самостійно, підтримуючи розвиток малого бізнесу та економіки Закарпаття.
Нижче ми підібрали лише кілька прикладів із переліку актуальних вакансій, які демонструють рівень пропонованих зарплат і географічну розгалуженість попиту.
У Перечині ТОВ «ПМЗ» шукає токаря — з повною зайнятістю та заробітною платою 65 000 грн. У селі Дийда ТОВ «НЕДЖЕН» пропонує роботу начальнику дільниці із зарплатою 58 445 грн, а також електромонтеру з обслуговування електроустаткування електростанцій — 45 455 грн. У Тячеві ПП «СТІК» потребує виконавця робіт із оплатою 50 000 грн, машиніста екскаватора та машиніста котка самохідного з рівними вальцями — по 40 000 грн. В Ужгороді ТОВ «ВП МЛР» розмістило вакансії слюсаря-ремонтника і плавильника металу та сплавів — по 30 000 грн. У Мукачеві комунальне підприємство «Чисте місто» шукає машиніста бульдозера з аналогічною оплатою. У селі Нижнє Солотвино ТОВ «А.М.В.-Карпати» потребує головного інженера — 30 000 грн, а у Виноградові ТОВ «Безпека Універсал» — головного бухгалтера з оплатою 29 500 грн.
А от у селі Ключарки на Мукачівщині приватний роботодавець Марина Керестеш запрошує водія автотранспортних засобів за 25 000 грн, у Чинадійові ПрАТ «Мукачівський лісокомбінат» — менеджера (управителя) із зарплатою 25 000 грн.
У Великому Березному ТОВ «Смарт Вуд Україна» пропонує електромонтеру з ремонту та обслуговування електроустаткування 22 300 грн, а ПрАТ «Ужгородська швейна фабрика» шукає термообробника швацьких виробів із оплатою 22 000 грн…
Ці приклади — лише невелика частина від загального списку. Вони показують, що на Закарпатті є практично повний спектр вакансій, причому з оплатою, яка часто перевищує середню по країні. Проблема не в тому, що роботи немає — навпаки, вакансій більше, ніж кандидатів. Тобто попит є, зарплати конкурентні, але людей катастрофічно бракує.
Температура ринку праці на Закарпатті від Work.ua
Окрім традиційного пошуку роботи через центр зайнятості, велика частина закарпатців, особливо молодь, щодня шукає вакансії на популярному сайті пошуку роботи Work.ua. Там нині відкрито близько 1800 вакансій у Закарпатській області.
Портал дає уявлення не лише про кількість, а й про спектр та рівень зарплат у регіоні — від сервісу й логістики до виробництва, готельно-ресторанної сфери та IT.
Якщо виключити військові позиції, то картина виглядає так: на Закарпатті активно шукають працівників із зарплатами від 18 000 до 50 000 гривень і вище, причому роботодавці дедалі частіше зазначають, що готові брати студентів або навчати новачків. Ось лише деякі приклади вакансій по області.
Ужгород. «МакДональдз Юкрейн ЛТД» запрошує працівників ресторану нічної зміни з оплатою 31 390 грн. Це одна з найпопулярніших вакансій, бо дозволяє поєднувати навчання й роботу, надає офіційне працевлаштування, стабільність та соціальні гарантії.
Boltua пропонує роботу водієм у службі таксі з оплатою 30 000 – 35 000 грн. Компанія надає автомобілі, не вимагає застави й обіцяє швидке навчання.
Glovo активно шукає кур’єрів — як піших, так і на авто, мото чи велосипеді — з оплатою до 45 000 грн на місяць. У Мукачеві аналогічна вакансія має середній рівень 32 000 грн.
Park Hotel Bristol (Ужгород) відкрив набір одразу на дві керівні позиції: шеф-кухаря та управляючого рестораном, обидві з оплатою по 50 000 грн. Це приклад сервісного бізнесу, який конкурує за кадри не лише в межах області, а й із туристичними регіонами Карпат.
Берегово / Мукачево. Українська компанія «Є робота!», яка розробляє системи безпеки, має кілька відкритих вакансій на виробництві: (інженер виробничих процесів, спеціаліст із планування виробництва та розподілювач робіт) із зарплатою 27 000 – 29 800 грн.
Свалява. Виробник дерев’яних палет «Вуд Палеттен Експрес Сервіс» шукає директора виробництва з оплатою 30 000 – 40 000 грн, менеджера з продажу (20 000 – 35 000 грн), планувальника виробництва (20 000 – 30 000 грн).
Іршава. Elit Logistics набирає водіїв категорії B для перевезення вантажів, пропонуючи 20 000 – 50 000 грн залежно від маршруту.
Ясіня. Готель «Вотавілю» пропонує роботу офіціантом з оплатою 36 000 – 46 000 грн і барменом — 38 000 – 48 000 грн, забезпечує житло та триразове харчування.
Отже, Work.ua так само демонструє: навіть без урахування сезонних і військових вакансій, що на Закарпатті є стійкий попит на робочі руки. І це ще одне підтвердження того, що офіційна статистика середньої зарплати по області у понад 23 000 грн. не є перебільшенням, а відображає реальний стан економічного попиту на кадри.
Робота на кожному кроці: що показує OLX?
На популярному порталі OLX Робота нині можна знайти майже п’ять сотень активних вакансій лише в межах Ужгорода. По області число сягає понад 2000 вакансій. І ця цифра говорить більше, ніж суха статистика — Закарпаття живе, працює й шукає людей.
До прикладу, в обласному центрі Закарпаття цей портал пропонує по десятки вакансій у кожному районі міста й у кожному сегменті ринку — від кав’ярень до будівельних компаній. Причому, висять і такі оголошення: “Потрібен працівник, готові взяти без досвіду”.
Серед них — звичні для міського пейзажу пропозиції від кафе й ресторанів. Офіціанти тут можуть заробляти від 16 до 33 тисяч гривень на місяць, залежно від графіка та досвіду. Наприклад, відома мережа «Сільпо» шукає продавців-консультантів із оплатою 23–33 тисячі, а поруч — пекарів піци з пропозицією 29–41 тисяча гривень. Для студентів чи молодих фахівців це шанс почати кар’єру в стабільній компанії, отримати досвід і водночас гідний дохід.
Транспорт і логістика — ще одна динамічна сфера. Водії-експедитори мають оголошення з оплатою 35–40 тисяч, а сервіси на кшталт Easy Ride пропонують 25–50 тисяч гривень за місяць, з гнучким графіком і навіть віддаленим форматом. Це вже не випадкові підробітки, а конкурентний ринок, де роботодавці буквально змагаються за кожного відповідального водія.
OLX показує й високі ставки для майстрів і будівельників: плиточники з проживанням отримують від 80 до 120 тисяч гривень, буровики — 35–65 тисяч, вантажники та складальники — до 50 тисяч гривень. Це важка, але добре оплачувана праця, яку дедалі частіше пропонують із бонусами — проживанням, харчуванням, повним соціальним пакетом.
Є й цікаві приклади з бізнес-сфери: спеціалісти з управління проєктами з угорською мовою отримують від 62 до 83 тисяч гривень, що підтверджує зростання попиту на людей із міжнародними навичками та знанням іноземних мов. Такі вакансії — показник того, що Закарпаття стає не лише транзитною, а й діловою платформою між Україною та ЄС.
Історія кожної вакансії — є таким собі дзеркалом економіки області. Десь шукають працівників на кухню, десь водіїв, десь менеджерів чи технічних фахівців. Але об’єднує їх одне: попит на людей величезний. Компанії готові навчати, давати старт, пропонувати комфортні умови. І саме це пояснює, чому середня зарплата на Закарпатті росте. Це відбувається не через статистичні маніпуляції, а через реальну боротьбу за кадри…
Військові зарплати як чинник середнього доходу на Закарпатті
Коли говоримо про середню зарплату на Закарпатті, важливо враховувати один суттєвий чинник — виплати військовослужбовцям, які зареєстровані в області. Закарпаття — не лише туристичний край і логістичний вузол, а й регіон, де базуються й бойові формування Збройних сил України, зокрема легендарна 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада зі штабом у Мукачеві, 101-ша бригада тероборони, інженерно-саперний батальйон «Тиса» та інші підрозділи.
Сьогодні на обліку в області — тисячі військових, які виконують завдання як у тилу, так і безпосередньо на фронті. І їхні доходи суттєво впливають на загальну картину заробітних плат у регіоні. Наприклад, військовослужбовці, що проходять службу у тилових частинах, нині отримують від 20 до 50 тисяч гривень, залежно від посади. Командир взводу, який не виконує бойових завдань, отримує близько 30 тисяч гривень.
Натомість військові, які перебувають на передовій, але числяться в області, мають зовсім інший рівень доходів — від 50 до 100 тисяч гривень і більше, залежно від інтенсивності бойових дій і виконаних завдань. Саме ці виплати значною мірою підвищують офіційний середній рівень зарплат по Закарпаттю, адже ці доходи фіксуються у регіональній статистиці.
До цього слід додати і інженерно-саперні частини, підрозділи зв’язку, медиків, логістів, які дислокуються в області. Їхні виплати — від 30 до 50 тисяч гривень — також враховуються в офіційній статистиці, формуючи більш високий середній показник, ніж у цивільному секторі. Таким чином, військова складова стала не лише важливим фактором національної безпеки, а й помітним елементом економіки регіону.
Дані Держстату: які зарплати реально отримують на Закарпатті
Офіційний сайт Державної служби статистики України (stat.gov.ua) підтверджує: середня заробітна плата штатного працівника на Закарпатті у вересні 2025 року становила 23 628 гривень. Це — свіжі дані, оновлені 30 жовтня у межах державного спостереження “Обстеження підприємств із питань статистики праці”, які ми отримали зайшовши за цим посиланням і задавши відповідні параметри:
У регіональному розрізі саме Закарпаття демонструє стабільну тенденцію зростання доходів. Після літнього спаду, коли показник коливався у межах 21–22 тисяч гривень, у вересні зафіксовано помітне підвищення. Це свідчить про поступове відновлення виробництва, сервісного бізнесу та зростання попиту на кваліфіковані кадри.
Як випливає з офіційної таблиці Держстату, найвищі зарплати отримують працівники промисловості — в середньому 34 797 грн, а в переробній галузі — майже 36 953 грн. Також доволі висока оплата зафіксована у сільському господарстві, лісовій та рибній галузях — 32 332 грн, і в фінансовому секторі — понад 32 тисячі гривень.
Дещо нижчі, але все одно конкурентні зарплати — у будівництві (26 114 грн), інформації та телекомунікаціях (33 061 грн) та операціях із нерухомістю (16 609 грн).
Найменше заробляють представники гуманітарних професій — у культурі та мистецтві в середньому 12 847 грн, у сфері освіти — 16 455 грн, у науці — 17 804 грн, а в охороні здоров’я та соціальній допомозі — близько 17 463 грн.
Якщо подивитися на середній показник по економіці (23 628 грн), стає зрозуміло: у Закарпатті формується двоїста модель ринку праці. Високотехнологічні, виробничі та фінансові галузі активно ростуть і платять понад 30 тисяч, тоді як соціальні сфери залишаються на нижчому рівні.
Ці цифри цілком узгоджуються з даними інших джерел, зокрема Work.ua та OLX, які фіксують середній діапазон зарплат по області від 22 до 26 тисяч гривень. Фактично, офіційна статистика підтверджує те, що видно неозброєним оком на ринку праці — Закарпаття активно працює, середній дохід зростає, а основний виклик для бізнесу сьогодні — не рівень зарплат, а дефіцит кадрів.
Дані Закарпатського обласного управління статистики: хто і скільки заробляє
За інформацією Михайла Гарагонича, начальника Головного управління статистики у Закарпатській області, регіон поступово скорочує розрив із середніми показниками по країні.
Так у липні 2025 року середня зарплата штатного працівника підприємств, установ і організацій Закарпаття становила 22 468 гривень. Це у 2,8 раза вище мінімальної заробітної плати (8 000 грн) і лише на чотири тисячі менше за середній рівень по Україні. Такий показник дозволив області посісти на той час 13-те місце серед регіонів держави, що є стабільною позицією для регіону з прикордонною, сервісно-виробничою економікою.
Як свідчать дані статистичного управління, найвищі заробітки традиційно мають працівники промисловості, особливо переробної галузі, де оплата перевищує 30 000 гривень на місяць. Це пов’язано з активною роботою підприємств із залученням іноземних інвестицій та релокацією виробництв у безпечніші західні області України.
Водночас найскромніші доходи спостерігаються у сфері культури, мистецтва та розваг — близько 12 700 грн, а також серед освітян і науковців, які отримують у межах 15–15,5 тисяч гривень. Така різниця між секторами не нова, але вона підкреслює структурну проблему регіонального ринку праці — у висококваліфікованих гуманітарних професіях заробітки значно нижчі, ніж у промисловості чи логістиці.
Для порівняння, у Києві в цей же період офіційна середня зарплата перевищувала 40 000 гривень, а найнижчі доходи були зафіксовані в Чернівецькій області — трохи більше 19 200 гривень. При цьому середній показник по країні у липні становив близько 26 500 гривень.
Економічне бронювання: як ідея із Закарпаття змінила підхід до зарплат і бізнесу
Попри все, навіть великі зарплати не приваблюють багатьох закарпатців, у ому числі фахівців певних галузей в умовах мобілізації. Тому аби пожвавити ринок праці саме із Закарпаття почалася дискусія, що згодом переросла у державну політику — про необхідність запровадження економічного бронювання. Ідея, яка народилася на конгресових слуханнях при Президентові України, мала просту, але стратегічно важливу мету: зберегти баланс між потребами війська та економіки. Вона передбачала, що підприємства, які сумлінно сплачують податки й забезпечують працівників гідною заробітною платою, повинні мати можливість бронювати ключових спеціалістів під час мобілізації, аби не зупиняти виробництво.
Після обговорень і доопрацювань концепція втілилася у змінах до урядової постанови, якою визначено чіткі критерії для підприємств, що претендують на бронювання. Так на Закарпатті з’явилося розпорядження голови ОВА Мирослава Білецького, згідно з яким, аби отримати цей статус, потрібно забезпечувати заробітну плату не нижчу за середню в регіоні для державних підприємств (на Закарпатті — від 13 433 грн) і не менше 20 тисяч гривень у приватному секторі.
Ця ініціатива стала каталізатором позитивних змін у трудовій сфері: підприємства почали легалізовувати зарплати, збільшилися відрахування до бюджету, зріс інтерес до офіційного працевлаштування. Багато підприємців, особливо у сфері торгівлі та перевезень, перейшли з формату ФОП у статус юридичних осіб, щоб мати право на бронювання своїх працівників.
Таким чином, Закарпаття продемонструвало, що реформи можуть бути ефективними без тиску контролюючих органів. Економічна мотивація виявилася сильнішою за будь-які перевірки — бізнес почав самостійно підвищувати рівень прозорості та соціальної відповідальності.
Профорієнтація: шлях додому через професію
Аби врятувати ринок праці на Закарпатті від дефіциту не лише зараз, а й через кілька років, в області активно розвивається система професійної освіти нового типу, де навчання тісно пов’язане з виробництвом.
Так ще на початку року той же голова ОВА Мирослав Білецький ініціював укладення низки тристоронніх меморандумів між обласною владою, провідними підприємствами та профтехліцеями. І це виявилося не лише добрим піар-ходом, як дехто сприйняв. Ці угоди вже сьогодні дозволяють студентам проходити практику безпосередньо на виробництві — у таких компаніях, як Yazaki, Jabil, Fisher, Eurocar, Gentherm, Ajax Systems та інших. Майбутні токарі, електромонтери, механіки, слюсарі, зварювальники вже на етапі навчання отримують досвід, який одразу після випуску перетворюється на роботу.
Як на початку ініціативи коментував голова ОВА, такий підхід до розвитку регіону сприяє тому, що молодь бачить реальні перспективи, розуміє, що вдома є можливості заробляти 20–30 тисяч гривень і залишатися поруч із родиною. Для багатьох це стає причиною не їхати на заробітки, а шукати шлях реалізації у власному краї. Для інших —можливість показати рідним, що добре оплачувана робота є і вдома.
Ще один плюс — така профорієнтаційна робота у ліцеях поступово змінює ставлення до робітничих професій. Якщо ще кілька років тому випускники шкіл масово мріяли про офіси за кордоном, то сьогодні все більше підлітків обирають конкретну справу — технічну, інженерну, ремісничу. Так у області формується нова філософія праці: не втекти, а залишитися; не чекати, а діяти. І саме ця зміна мислення може стати головним капіталом Закарпаття — людським, сильним із поверненням додому…
Чому не всі закарпатці відчувають ріст середньої зарплати?
Починаючи з довоєнного періоду у 2021 році середня зарплата на Закарпатті зросла на майже 10 тисяч гривень з понад 13 до 23 тисяч гривень. І це об’єктивний показник, який відображає реальний стан економіки регіону, якщо враховувати всі чинники. Які саме? Тут зійшлися одразу кілька складових — зростання офіційних зарплат у бізнесі після запровадження економічного бронювання, високі доходи військовослужбовців, активність індустріальних підприємств і релокованих виробництв, а також тенденція до легалізації праці.
Втім, ця цифра не означає, що більшість закарпатців відчувають себе фінансово впевнено. Розрив між галузями, наприклад, приватного і державного секторів залишається колосальним: одні отримують 50–100 тисяч гривень, інші — ледве 12–15. Саме тому “середня” зарплата — це арифметичне, а не життєве поняття. Для когось вона — реальність, для інших — недосяжна мрія, яка, втім, може стати реальністю, якщо залишити свою роботу за 10 тисяч гривень, перекваліфікуватися або поїхати з села у місто і спробувати себе в інших секторах і професіях.
Ситуацію ускладнює й невелике пенсійне забезпечення та нестача робочої сили: підприємства готові платити конкурентні зарплати, але часто не можуть знайти фахівців. Молодь виїжджає за кордон, а ті, хто залишаються, нерідко обирають тимчасові підробітки, а не офіційне працевлаштування.
І все ж, Закарпаття поступово рухається до відновлення економічної рівноваги. Бізнес стає прозорішим, робочі місця — стабільнішими, а середній заробіток, хай і нерівномірно розподілений, — вищим і цінним тим, що зароблений вдома…