Баранинська ОТГ долучилася до міжнародного проекту «Дорогоцінне сміття» (Фото)

Баранинська об’єднана територіальна громада добре знає, що таке засилля сміття – на її території розміщене найбільше в Закарпатській області сміттєзвалище, до якого звозять відходи з Ужгорода та навколишніх населених пунктів. Тож не дивно, що саме там активно долучилися до міжнародного проекту “Дорогоцінне сміття”, метою якого є переробка пластикових відходів.

“Дорогоцінне сміття” кілька років тому започаткував молодий голландський дизайнер і винахідник Дейв Гаккенс. Він створив кілька простих станків, які дозволяють переробити побутові пластикові відходи на дизайнерські речі. Креслення станків виклав у вільний доступ, закликаючи інженерів зі всього світу долучатися та удосконалювати моделі, а активістів-екологів – поширювати знання і практичну переробку. За кілька років проекту по всьому світу було створено більше ста таких творчих та експериментальних майстерень, в Україні ж найактивніше до впровадження проекту “Дорогоцінний пластик” долучилася Одеса. Саме там розробляють станки, які роз’їжджаються містами України, наразі майстерні з переробки пластику вже працюють у Львові, Києві, Черкасах. А днями ще одна відкрилася в маленькій ОТГ на Закарпатті.

Ініціатором проекту “Переробляймо пластик і врятуймо річки від забруднення” стала Закарпатська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, а профінансувала його реалізацію “Coca-Cola Foundation”. Як розповів керівник обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Василь Манівчук, для Баранинської ОТГ закупили 27 контейнерів для роздільного збору відходів та обладнання для творчої лабораторії, яку назвали “Резиденцією пластикожуя”. Лабораторію обладнали у протирадіаційному сховищі Великолазівської школи, аби її могли використовувати школярі.

Діти сприйняли новинку з великою цікавістю. За словами начальниці відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської ОТГ Еріки Янович, до відкриття “Резиденції пластикожуя” у Великолазівській школі готувалися місяць. “Наша ОТГ об’єднує дев’ять сіл, на території яких працюють 13 закладів освіти. У всіх провели велику роз’яснювальну роботу, розповіли дітям, як можна берегти природу та переробляти частину того пластику, який ми викидаємо. Далі всім дітям дали завдання: збирати та приносити до садків та шкіл пластик із маркуванням “2”, або “02”. Цілий місяць у селах лише й розмов було, що про той збір пластику. Діти дуже активно долучилися, навіть самі вчили батьків уважно дивитися на упаковки і не викидати ті, які можна переробити. Тим часом у Великолазівській школі підготували приміщення для лабораторії. Під спорудою навчального закладу є багато вільних приміщень, одне з яких ми пристосували під майстерню. Діти розмальовували стіни, зображували на них героїв-пластикожуїв. Потім туди знесли пластик, а тепер встановили станки. Шкільних учителів праці мають навчити, як працювати з цим обладнанням, тож уже незабаром плануємо активно почати переробляти сміття і робити з нього щось корисне”, – зауважила Еріка Янович.

Як пояснив Василь Манівчук, пластик із маркуванням “2”, “02” обрали саме тому, що він вважається найменш шкідливим, так званим первинним, а отже, підходить для того, аби з ним могли працювати діти. З такого пластику роблять майже усі кришечки від напоїв, деякі упаковки побутової хімії, косметики. Потрібне маркування можна побачити у трикутнику на дні таких упаковок та на внутрішній стороні кришечок. Загалом у світі вже навчилися переробляти такий пластик на біжутерію, квіткові кашпо, різноманітні дизайнерські речі. У Києві вже стоїть паркова лавиця, виготовлена на такому ж обладнанні, яке подарували баранинським школярам, одесити роблять з переробленого пластику іграшки-спінери.

Що виготовлятимуть діти з Баранинської ОТГ – поки невідомо, але подаровані станки дозволяють втілити фактично будь-яку їхню фантазію. Перший станок – це подрібнювач, зданий за хвилину перетворити у пластикову тирсу десятки кришечок. Далі з цією тирсою можна працювати на трьох інших станках. Один із них дозволяє спресувати тирсу у пластиковий лист різної товщини. Такі листи можна використовувати дуже широко – від побуту до створення біжутерії.

Наступний станок схожий на пристрій для виготовлення ковбасок, лише замість ковбасок він нагріває пластик і випускає різну за товщиною гарячу пластикову нитку. З неї можна моделювати будь-що: від ваз до мильниць. У світі вже навіть навчилися заправляти таким гарячим пластиком 3D-принтери.   

А на четвертому станку можна навіть робити іграшки, схожі на ті, які діти так люблять знаходити в “Кіндер-сюрпризах”. Він дозволяє затиснути гарячий пластик у форму, тобто виготовити об’ємні фігурки та речі. Одеський розробник цих станків Євген Хлєбніков, демонструючи як вони працюють, розповів, що загалом обладнання є простим і не дуже потужним, працювати з ним можуть навіть діти при умові дотримання всіх правил безпеки, адже йдеться все-таки про гарячий пластик. Тож, якщо у Баранинської ОТГ приживеться сортування і вийде налагодити творчу лабораторію, вона отримає шанс не лише очистити свої села від пластику, а й зможе стати законодавицею моди на речі з переробленої сировини.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”